|
| Четверг, 19.06.2025, 00:21 |
| Приветствую Вас Гость | RSS |
|
|
Охорона праці
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:55 | Сообщение # 1 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| ЗМІСТ
Вступ............................................................................................................5
1. Система “Людина-Комп’ютер-Середовище”.......................................7
1.1. Особливості функціонування комп’ютера ....................................8
Електромагнітні випромінювання ................................................................ 9
Електростатичні поля................................................................................... 12
Монітори ПК – генератори торсійних полів.............................................. 14
Робота з комп’ютером Notebook................................................................. 16
1.2. Виробниче середовище та приміщення .......................................17
Виробничий мікроклімат............................................................................. 19
Іонний склад повітря.................................................................................... 22
Забруднення повітря на робочих місцях .................................................... 23
Виробничий шум і вібрація ......................................................................... 24
Виробниче освітлення.................................................................................. 27
1.3. Психофізіологічні особливості людини.......................................30
Фактори дії комп’ютера на людину............................................................ 34
Синдром комп’ютерного стресу ................................................................. 36
Працездатність операторів ВДТ ................................................................. 37
Принципи професійного відбору операторів ВДТ.................................... 40
2. Стан і проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу ...................43
2.1. Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в країнах
світу ........................................................................................................43
2.2. Сучасний стан міжнародного досвіду стосовно розробки
нормативних документів для користувачів ВДТ ...............................46
2.3. Вітчизняні нормативні документи щодо охорони праці
користувачів ВДТ .................................................................................49
3. Робочий простір людини - оператора .................................................57
3.1. Обладнання робочих місць ...........................................................57
3.2. Організація робочого місця людини-оператора..........................61
3.3. Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях із ВДТ.............64
4. Заходи захисту та збереження здоров’я й підвищення
працездатності користувачів ВДТ ..........................................................67
4.1. Інструктаж. Порядок проведення інструктажу ...........................67
4.2. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я ..........68
Медичні огляди ............................................................................................ 69
Раціональне та профілактичне харчування................................................ 70
4.3. Заходи для підвищення працездатності користувачів ВДТ .............71
Комплекс вправ для зняття розумового та м’язового напруження.......... 72
Комплекс вправ та самомасаж для очей..................................................... 73
90 3
Дихальна гімнастика .................................................................................... 74
Психофізіологічне розвантаження .............................................................. 75
4.4. Пристрої захисту від негативної дії електромагнітних
випромінювань......................................................................................76
4.5. Забезпечення електробезпеки .......................................................78
4.6. Протипожежний захист.................................................................81
5. Основні положення інструкції по охороні праці для
користувачів ПК .......................................................................................82
5.1. Загальні вимоги безпеки................................................................82
5.2. Вимоги безпеки перед роботою з ПК і КС ..................................85
5.3. Вимоги безпеки під час експлуатації ПК і КС ............................86
5.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи....................................87
5.5. Вимоги безпеки в аварійних випадках.........................................87
6. Завдання для самоконтролю................................................................88
6.1. Умови експлуатації розробленого програмного
забезпечення..........................................................................................88
6.2. Умови експлуатації розробленого пристрою ..............................88
6.3. Проектування та прокладання комп’ютерних мереж.................89
6.4. Охорона праці й техніка безпеки при проведенні
досліджень за допомогою ПК..............................................................89
Список використаних джерел та літератури..........................................90
- визначити місце розташування пристрою; необхідність до-
ступу до нього під час експлуатації, технічного обслуговування;
правила експлуатації;
- визначити режим роботи користувача з розробленим при-
строєм. Зазначити графік відпочинку;
- вказати правильність харчування працівника, якщо пристрій
використовує ПЗ;
- зазначити необхідність проведення інструктажів на робочому
місці для працівника, що працює з розробленим пристроєм.
- надати додаткові рекомендації (якщо такі наявні) щодо зага-
льних вимог безпеки працівників ВДТ (п. 7.1) для роботи з роз-
робленим пристроєм.
6.3. Проектування та прокладання комп’ютерних мереж
Для розроблення питань з охорони праці для роботи з проек-
туванням чи прокладанням комп’ютерних мереж необхідно:
- визначити мікрокліматичні умови середовища функціону-
вання мережі; зазначте правила використання електромеханічних
пристроїв при прокладанні мережі;
- вказати особливості приміщеннь і робочих місць користувачів
розробленої мережі. Зазначити вимоги до таких приміщень і робо-
чих місць згідно з вітчизняними нормативними документами;
- визначити місце розташування комунікаційних пристроїв,
необхідність доступу до них під час експлуатації, технічного об-
слуговування;
- визначити режим роботи користувача, пов’язаний з експлуа-
тацією розробленої мережі. Зазначити правила електро- та поже-
жобезпеки;
- вказати правильність харчування працівника, якщо він ви-
конує функції адміністратора мережі;
- зазначити необхідність проведення інструктажів на робочих
місцях для працівників-абонентів розробленої мережі;
- надати додаткові рекомендації, якщо такі присутні, щодо за-
гальних вимог безпеки працівників ВДТ (п. 7.1) для роботи з роз-
робленою мережею.
6.4. Охорона праці й техніка безпеки при проведенні
досліджень за допомогою ПК
Дослідницька робота може включати в себе як роботу з при-
строями, спряженими з ПК, із комп’ютерною мережею, з ПЗ. При
4 89
ці комп’ютерного набору видавництва встановлено 4 вуглекисло-
тні вогнегасники (ВВ-2).
6. Завдання для самоконтролю
Фахівець за спеціальністю “Комп’ютерні системи та мережі” на
виробництві чи в лабораторії може виконувати різного типу роботу.
Його робота може бути пов’язана з проведенням наукових дослі-
джень, програмуванням, обслуговуванням комп’ютерних систем і
мереж, проектуванням і прокладанням комп’ютерних мереж і т.п. У
процесі виконання зазначених робіт фахівець в тій чи іншій мірі
працює з ПК. Тому для підвищення рівня знань із питань охорони
праці в майбутньому, необхідно навчитися застерігати себе від не-
бажаних шкідливих виробничих факторів.
6.1. Умови експлуатації розробленого програмного забез-
печення
Для розроблення питань по охороні праці для роботи з розро-
бленим програмним забезпеченням (ПЗ) слід:
- вказати особливості приміщення та робочого місця можли-
вого використання розробленого ПЗ. Зазначити вимоги до такого
приміщення та робочого місця згідно з вітчизняними норматив-
ними документами;
- визначити режим роботи користувача за розробленим ПЗ.
Зазначити графік відпочинку та психофізіологічного розванта-
ження;
- вказати правильність харчування працівника;
- зазначити необхідність проведення інструктажів на робочо-
му місці для працівника, що працює за розробленим ПЗ.
- надати додаткові рекомендації, якщо такі присутні, щодо за-
гальних вимог безпеки працівників ВДТ (п. 7.1) для роботи з роз-
робленим ПЗ.
6.2. Умови експлуатації розробленого пристрою
Для розроблення питань з охорони праці для роботи з розроб-
леним пристроєм треба:
- вказати особливості приміщення та робочого місця можли-
вого використання розробленого пристрою. Зазначити вимоги до
такого приміщення та робочого місця згідно з вітчизняними нор-
мативними документами;
Вступ
Цілком нешкідливих і безпечних виробництв не існує, але на
сьогодні використання комп’ютерної техніки забезпечує вико-
нання певних видів робіт, що понижує ймовірність появи нещас-
них випадків на виробництві. В основному комп’ютерна техніка
застосовується для керування автоматизованими процесами на
підприємствах, для збереження та розроділу даних, зосередження
та обробки інформації тощо.
Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-
економічних, організаційно-технічних, гігієнічних, лікувально-
профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збе-
реження здоров’я й працездатність людини в процесі праці.
Задачі охорони праці: звести до мінімуму ймовірність захво-
рювання або пошкодження працюючих з одночасним забезпе-
ченням комфорту при максимальній продуктивності праці в реа-
льних виробничих умовах, які характеризуються наявністю шкід-
ливих і небезпечних виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор (НВФ) – це фактор, вплив
якого за певних умов призведе до травми або раптового погір-
шення здоров’я. Наприклад: відкриті струмоведучі частини, ме-
ханізми й механічні системи і т.д.
Шкідливий виробничий фактор (ШВФ) – це фактор, вплив
якого за певних умов спричинює професійне захворювання або
втрату працездатності. Наприклад: випромінювання, шум, вібра-
ція, шкідливі речовини.
Зазвичай НВФ і ШВФ досить важко розмежувати, тому дис-
ципліна охорони праці комплексна – пов’язана з такими дисцип-
лінами, як екологія, економіка, право, технічна естетика, ергоно-
міка, інженерна психологія, й містить у собі чотири основні роз-
діли, а саме: законодавство по охороні праці; виробнича саніта-
рія; техніка безпеки; пожежна та вибухова безпека.
Виробнича санітарія – це система організаційно-технічних
заходів і засобів, що запобігають або зменшують вплив на люди-
ну НВФ. До неї належать: гігієна праці, системи життєзабезпе-
чення, заходи щодо боротьби з шумом, вібрацією, випроміню-
ванням, шкідливими речовинами і т.д.
Техніка безпеки – це система організаційно-технічних заходів і
засобів, спрямованих на запобігання впливу на працюючих ШВФ.
88 5
Пожежна та вибухова безпека – це система організаційно-
технічних заходів і засобів, спрямованих на профілактику й лік-
відацію пожеж, вибухів та обмеження їхніх наслідків.
Технічна естетика вивчає соціально-культурні, технічні й ес-
тетичні проблеми формування гармонійного предметного середо-
вища, яке створюється засобами виробництва для забезпечення
найкращих умов праці, побуту та відпочинку людей.
Ергономіка – це наукова дисципліна, що комплексно вивчає
людину в конкретних умовах її діяльності, яка пов’язана з вико-
ристанням технічних засобів. Ергономіка висуває такі вимоги до
організації процесу праці:
• економічні (усунення зайвих витрат робочого часу, регла-
ментація режимів роботи, завантаження технічних засобів згідно
з нормативно-технічною документацією);
• психофізіологічні – це відповідність швидкісних, зорових та
інших можливостей людини до виконуваної роботи, пониження
нервової напруги, професійний добір;
• психологічні вимоги – відповідність сприйняття, пам’яті,
мислення роботі, яка виконується;
• антропометричні й біометричні – це відповідність знарядь
праці обсягові, розміру й масі тіла людини;
• метеорологічні умови – створення оптимальних умов виро-
бничого середовища (освітленості, рівня шуму, вібрації);
• естетичні – відповідність естетичних потреб людини худо-
жнім рішенням робочого місця;
• соціальні – підвищення рівня професійної підготовки.
Для того щоб забезпечити нормальні умови праці з
комп’ютерною технікою, в Україні ведеться державна політика в
галузі охорони праці, що базується на таких принципах:
• пріоритет життя й здоров’я працівників відповідно до ре-
зультатів виробничої діяльності підприємства, повна відповіда-
льність власника за створення безпечних і нешкідливих умов
праці;
• комплексне виконання завдань охорони праці на основі на-
ціональних програм із цих питань та з урахуванням інших напря-
мів економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і
техніки та охорони навколишнього середовища;
• соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
особам, які потерпіли через нещасні випадки на виробництві,
внаслідок професійних захворювань;
ОКН виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів пра-
ці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необ-
хідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хвилин.
3.7. Під час регламентованих перерв з метою зниження нер-
вово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей
рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії реко-
мендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей
рук і очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні прово-
дити сеанс психофізіологічного розвантаження.
5.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Закінчити та записати в пам’ять комп’ютера файл, що
знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки й повернути-
ся в середовище операційної системи.
4.2. Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дис-
плей і системний блок. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер
підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути
з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запо-
бігання попадання в неї пилу.
4.3. Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи по-
класти в ящик стола.
4.4. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.
4.5. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електрожи-
влення підрозділу.
4.6. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні
провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття вто-
ми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
5.5. Вимоги безпеки в аварійних випадках
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1. При раптовому припиненні подавання електроенергії ви-
мкнути настільну видавничу систему в такій послідовності: пе-
риферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор на-
пруги, витягнути штепсельні вилки з розеток.
5.2. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути
апаратуру, знайти джерело займання й вжити заходів щодо його
ліквідації, повідомити керівника робіт.
5.3. У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну
частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і присту-
пити до гасіння первинними засобами пожежогасіння. На дільни-
6 87
Рекомендується:
– яскравість знака (яскравість фону) - 80-120 кд/м2;
– контраст - не більше 3:1;
– мінімальний розмір точки свічення (пікселя) - не більше 0,3
мм для монохромних зображень;
– модуляція щодо яскравості растра – не більше 0,4 для моно-
хромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.
2.10. При виявленні будь-яких несправностей роботу не роз-
починати, повідомити про це керівника.
5.3. Вимоги безпеки під час експлуатації ПК і КС
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.
3.1. Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому
столі, не допускаючи її хитання. Встановити її у зручному для
ОКН положенні та відрегулювати кут нахилу. Оскільки в конс-
трукції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то
її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього
краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на
клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.
3.2. Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.
3.3. Забороняється:
– працювати без належного освітлення;
– закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими пред-
метами, оскільки це може призвести до їх перегріву;
– працювати з дисплеєм, в якого під час роботи з’являються
нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
– залишати без нагляду включене обладнання;
– допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника;
– працювати на матричному принтері зі знятою (трохи підня-
тою) верхньою кришкою.
3.4. Для зняття статичної електрики рекомендується час від
часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального
опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.
3.5. Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно
розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складнос-
ті. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно
застосовувати чергування операцій, введення тексту та числових
даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і
введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. ін.
3.6. З метою профілактики негативного впливу на здоров’я
• встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх
підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;
• використання економічних методів управління охорони
праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє
створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участь держави
у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
• навчання населення, професійна підготовка й підвищення
кваліфікації працівників з питань охорони праці;
• координація діяльності державних органів, установ, органі-
зацій і громадських об’єднань, які розв’язують різні проблеми
охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітниц-
тво та проведення консультацій між власниками й працівниками,
між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони
праці на місцевому та державному рівнях;
• міжнародна співпраця в галузі охорони праці, використання
світового досвіду роботи організацій в напрямку поліпшення
умов і підвищення безпеки праці.
1. Система “Людина-Комп’ютер-Середовище”
На сьогодні взаємодія людини з технікою значно вдосконалена,
але використання новітніх технологій вимагає нових досліджень їх
впливу на людину, тобто комплексного підходу, який передбачає
розгляд людини, технічних засобів праці та виробничого середо-
вища як взаємозв’язаних елементів єдиної системи. Успішного уз-
годження взаємодії елементів такої системи можна досягти лише
тоді, коли будуть враховані особливості кожного з них і вони за
своїми характеристиками доповнюватимуть один одного: технічні
засоби праці мають більші можливості щодо зберігання та переро-
бки інформації, вищу швидкодію; людина володіє аналітичним
мисленням, може знаходити правильні рішення в нестандартних
ситуаціях, ліпше пристосовується до умов, що змінюються.
Фахівець за спеціальністтю “Комп’ютерні системи та мере-
жі”, в залежності від займаної посади або специфіки підприємст-
ва, може виконувати різну роботу. Ця робота може передбачати
проектування, програмування, тестування та обслуговування
комп’ютерної техніки, прокладання комп’ютерних мереж, розро-
бку дизайну та ін. Відповідно до кожного типу робіт можна
висувати конкретні вимоги щодо охорони праці та техніки
безпеки. З цією метою необхідно провести детальніший аналіз
виконуваних робіт із погляду охорони праці.
86 7
Існує багато різних моделей системи “Людина – Комп’ютер –
Середовище”, які використовують для дослідження впливу різ-
них факторів на фахівців комп’ютерних систем і мереж на робо-
чих місцях. Фактично ці моделі розглядають людину-оператора
як сприймаючий елемент системи, що знаходиться між дисплеєм
та органами керування комп’ютера. Виведена на екран дисплея
інформація сприймається органами зору оператора, опрацьову-
ється (аналізується) ним і приймається керуюче рішення, яке реа-
лізується через операції керування. Останні змінюють режими
роботи комп’ютера. Нова інформація виводиться на дисплей, а
отже, відбувається повторення повного циклу. У випадку прокла-
дання комп’ютерних мереж діють інші моделі, які влючають ро-
боту в різних середовищах, на різних висотах та використання
електромеханічних засобів праці. За таких умов праці техніці
безпеки має приділятися більша увага.
Для збереження раціональної взаємодії в рамках системи
“людина – комп’ютер–середовище” необхідно враховувати адек-
ватність сприйняття інформації фахівцем, його здатність прийма-
ти самостійні керуючі рішення, здатність виконувати точні, шви-
дкі та добре контрольовані рухи. Не менше значення мають пси-
хофізіологічні фактори, до яких належать емоції, втома, психічна
стійкість, здатності в навчанні.
Отже, знання про особистіть та умови праці фахівця
комп’ютерних систем і мереж, особливості їх функціонування
дає можливість узгодити їхню взаємодію в системі “Людина –
Комп’ютер - Середовище” та підвищити ефективність
комп’ютеризованих систем за рахунок забезпечення оптимальних
умов праці людини та експлуатації техніки.
1.1. Особливості функціонування комп’ютера
Відповідно до ДСТУ 2938-94 “Системи обробки інформації.
Основні поняття. Терміни та визначення”, комп’ютер – це функ-
ційний __________пристрій, що складається з одного чи кількох взаємо-
пов’язаних центральних процесорів і периферійних пристроїв й
може виконувати обчислення без участі людини.
Основними функціями комп’ютера є введення та виведення ін-
формації, її зберігання та обробка. Як пристрої введення часто ви-
користовуються клавіатура та сканер, який забезпечує більшу
швидкодію. Інформацію також можна вводити шляхом її зчитуван-
ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати
елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалась при-
близно однакова відстань від очей ОКН до екрана, клавіатури,
тримача для документів.
1.14. При роботі ОКН найбільш фізіологічно сприятливе моно-
хромне зображення чорних знаків на світлому фоні екрана дисплея.
5.2. Вимоги безпеки перед роботою з ПК і КС
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Увімкнути систему кондиціонування повітря.
2.2. Перевірити надійність встановлення апаратури на робо-
чому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути ди-
сплей так, щоб на нього було зручно дивитися – під прямим ку-
том (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути
нахиленим на 15–20° від вертикалі в сторону від оператора.
2.3. Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справ-
ність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних ви-
лок, розеток, заземлення (чи занулення).
2.4. Щоденно перед початком роботи при вимкненій настіль-
ній видавничій системі прибирати ледь змоченою мильним роз-
чином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Ек-
ран дисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою,
змоченою у спирті.
Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні за-
соби для очищення поверхонь апаратних засобів настільної вида-
вничої системи.
2.5. Відрегулювати освітленість робочого місця.
2.6. Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця,
зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.
2.7. Приєднати до системного блока необхідну апаратуру. Всі
кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими при-
строями, потрібно вставляти та виймати тільки при вимкненому
комп’ютері.
2.8. Ввімкнути апаратуру комп’ютера вимикачами на корпу-
сах у послідовності: стабілізатор напруги, дисплей, системний
блок, принтер (якщо передбачається друкування).
2.9. Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мініма-
льний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не вар-
то робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очі.
8 85
психофізіологічні:
– фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система)
та динамічної (кисті рук) дії;
– нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорово-
го аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці,
емоційні перевантаження.
1.8. Для захисту від електромагнітних, електростатичних та ін-
ших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що
мають відповідний сертифікат щодо їх захисних властивостей.
1.9. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщен-
нях, де працюють ОКН, рекомендується підвищувати вологість
повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів.
ОКН не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.
1.10. Сонячні бліки на робочому місці ОКН усуваються за до-
помогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах.
1.11. Забороняється:
– самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно
вікон та світильників, що може призвести до появи прямого та
відбитого блиску, порушення норм щодо розташування суміжних
робочих місць;
– відключати захисні пристрої, проводити зміни в конструкції
настільне видавничої системи, її апаратного забезпечення;
– самостійно здійснювати ремонт апаратури чи її технічне на-
лагодження; такі види робіт виконують тільки спеціалісти з тех-
нічного обслуговування комп’ютерів;
– класти будь-які предмети, напої, бутерброди на апаратуру
настільної видавничої системи;
– зберігати на робочому місці папір, дискети__________, інші носії інфо-
рмації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використову-
ються при виконанні поточної роботи.
1.12. Зручна робоча поза ОКН забезпечується регулюванням
висоти стільця та підставкою для ніг. Раціональною робочою по-
зою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні пра-
цівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці
для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні ча-
стини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у
межах 70-90°, зап’ястки зігнуті під кутом не більше ніж 20°, на-
хил голови – в межах 15–20°.
1.13. Розташувати дисплей на робочому місці необхідно так,
щоб поверхня екрана знаходилась у центрі поля зору не ближче
ня з магнітних, оптичних та оптико-магнітних носіїв. Комп’ютер
може отримувати інформацію і з комп’ютерної мережі.
Уведена в системний блок інформація впорядковується або
опрацьовується відповідно до програми, яка визначає логічні
кроки процесу опрацювання. Цей процес повністю автоматизова-
ний і здійснюється без зовнішнього впливу.
Пристроями виведення можуть бути дисплеї, друкувальні
(принтер) та графопобудовуючі (плотер) пристрої. Інформація мо-
же також виводитись на магнітні або оптико-магнітні носії, які по-
тім можуть використовуватись для введення інформації. Для збері-
гання програм та інформації застосовують в основному магнітні,
оптико-магнітні та оптичні диски, які дають можливість довільно-
го доступу до даних і забезпечують високу швидкодію.
У зв’язку з бурхливим розвитком комп’ютерної техніки що-
року зростає спектр їх різновидів. За призначенням комп’ютери
можна умовно поділити на:
– універсальні комп’ютери – власне ПК, що призначені як для
індивідуальної роботи в домашніх умовах, так і для використання
в системі вищої і середньої освіти. Основні вимоги таких
комп’ютерів – надійність, достатня потужність. Користувачі –
учні, студенти, різноробочі та ін.;
– професійні комп’ютери – робочі __________станції для роботи на виро-
бництві, в офісах установ, які, як правило, об’єднані в локальну
комп’ютерну мережу. Від “універсальних” відрізняються більш
високими показниками за всіма параметрами – продуктивністю,
функціональними можливостями, якістю зображення на дисплеї
та ін. Користувачі – службовці, оператори ВДТ;
– сервери – потужні комп’ютери, призначені для збереження
та розподілення інформації, а також є вузлами локальних і глоба-
льних мереж, де виконують функції керування робочими станці-
ями та ін. Користувачі – менеджери, адміністратори локальних
комп’ютерних мереж, системні та прикладні програмісти для під-
тримки програмного забезпечення тощо;
– графічні станції – використовуються для роботи з графічни-
ми зображеннями, відео та анімацією. Володіють надзвичайно
високими ресурсами за всіма основними параметрами.
Електромагнітні випромінювання
Як уже було зазначено раніше, дисплеї на основі ЕПТ є поте-
нційним джерелом випромінювання кількох діапазонів електро-
84 9
магнітного спектра: рентгенівського, оптичного, радіочастотного.
Кожний вид випромінювання відрізняється своїми особливими
характеристиками впливу на організм людини.
Рентгенівське випромінювання. В багатьох країнах світу були
проведені дослідження щодо можливого рентгенівського випромі-
нювання відеотерміналів комп’ютерів. Установлено, що джерелом
“м’якого” рентгенівського випромінювання є екран; з інших сторін
ВДТ цього виду електромагнітного випромінювання взагалі не ви-
явлено. У більшості випадків вимірювання проводились на відстані
5 см від поверхні екрана при всіх можливих режимах роботи ВДТ.
Дослідження проводились на відеотерміналах різних моделей і різ-
них фірм-виробників. Найвищі рівні рентгенівського випроміню-
вання зареєстровані при максимальній яскравості і при щільно запо-
вненому екрані. Однак у всіх випадках виявлене рентгенівське ви-
промінювання від ВДТ не перевищувало фонового рівня.
Деякі дослідники спробували визначити реальне рентгенівське
випромінювання, що генерується ВДТ. Свої вимірювання вони
проводили в спеціальному приміщенні, екранованому від фоново-
го випромінювання. В низці інших досліджень використовувались
досить “тонкі” методи, що базуються на використанні сцинтиля-
ційного детектора та амплітудного аналізатора імпульсів.
У результаті проведення досить детальних і всебічних вимі-
рювань переважна більшість дослідників прийшла до висновку,
що відеотермінал не несе небезпеки для користувача з точки зору
можливого рентгенівського випромінювання, оскільки інтенсив-
ність такого випромінювання значно нижче гранично допустимих
норм.
Необхідно зазначити, що відповідно до Норм радіаційної без-
пеки України (НРБУ-97), гранично допустима потужність експо-
зиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см
від екрана відеотермінала при будь-яких положеннях регулюва-
льних пристроїв становить 7,74•1012 А/кг, що відповідає еквівале-
нтній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
Оптичне випромінювання. Оптичні види випромінювання ви-
никають завдяки взаємодії електронів із шаром люмінофору, на-
несеного на екран ВДТ. Область оптичного випромінювання
включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне випро-
мінювання.
Діапазон довжини хвиль від 100 до 400 нм, що складають УФ-
випромінювання, поділяється на три основні складові частини:
та даної інструкції з охорони праці, притягуються до дисципліна-
рної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідаль-
ності згідно з чинним законодавством.
1.4. До самостійної роботи за професією ОКН допускаються
особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відпо-
відних протипоказань, навчання за професією, вступний і пер-
винний інструктажі й перевірку знань з охорони праці та питань
пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний ін-
структаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди
один раз на два роки.
1.5. Робоче місце ОКН оснащується робочим столом, стільцем
із можливістю регулювання відповідних його параметрів, підста-
вкою для ніг. Основним обладнанням, що застосовується на ро-
бочому місці ОКН, є апаратне забезпечення, яке входить до скла-
ду настільної видавничої системи (дисплей, клавіатура, систем-
ний блок та інші).
1.6. ОКН виконує одноманітні за характером роботи з доку-
ментацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключен-
нями погляду на екран дисплея, з введенням даних за допомогою
клавіатури з високою швидкістю. Робота характеризується висо-
ким напруженням зорового аналізатора, значними навантажен-
нями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної
рухової активності, нервово-емоційним напруженням.
1.7. На ОКН під час роботи можуть впливати такі небезпечні
та шкідливі виробничі фактори:
фізичні:
– підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентилято-
рів блоку живлення процесорів та аудіоплат);
– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, за-
микання якого може статися через тіло людини;
– підвищений рівень статичної електрики;
– недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;
– підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
– підвищена напруженість електричного поля;
– пряма та відбита від екранів блискість;
– несприятливий розподіл яскравості в поля зору;
– недостатня освітленість на робочому місці;
хімічні:
– підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, окси-
дів азоту;
10 83
гання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з
міжпідлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір
під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматич-
ної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно
до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які під-
лягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння
та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням ди-
мових пожежних сповіщувачів.
Звукопоглинальне облицювання стін і стель у приміщеннях
ПК слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.
Для промивання деталей неодхідно застосовувати негорючі
миючі препарати. Промивання чарунок та інших знімних при-
строїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних
приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. У
випадку необхідності проведення дрібного ремонту або технічно-
го обслуговування ПК безпосереньо в машинному залі та немож-
ливості застосування негорючих миючих речовин дозволяється
мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини в тарі, що не б’ється
та щільно закривається.
Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ, дис-
плейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичної по-
жежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та
переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2
літри на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично
допустимих концентрацій вогнегасної речовини.
Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу
агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:57 | Сообщение # 2 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| 5. Основні положення інструкції по охороні праці для ко-
ристувачів ПК
5.1. Загальні вимоги безпеки
1. Загальні положення.
1.1. Ця інструкція встановлює вимоги охорони праці для опе-
раторів комп’ютерного набору (ОКН) для видавництва.
1.2. Усі ОКН, що працюють у видавництві, повинні знати і ви-
конувати вимоги загальної та даної інструкції з охорони праці.
1.3. Невиконання вимог цих інструкцій розглядається як поруше-
ния виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового
розпорядку. Працівники, винні в порушенні вимог загальної
УФ-А (довгохвильове), з довжиною хвилі від 400 до 320 нм;
УФ-В (середньохвильове), з довжиною хвилі від 320 до 280 нм;
УФ-С (короткохвильове), з довжиною хвилі від 280 до 100 нм.
Доведено, що більшість біологічних ефектів, пов’язаних з
УФ-випромінюванням, спричинена актинічною областю УФ (до-
вжина хвилі від 200 до __________315 нм). Це випромінювання, як правило,
впливає на шкіру та очі людини. Такий вплив на шкірі проявля-
ється досить швидко, а для очей характерний період прихованої
дії. Окрім того, очі, на відміну від шкіри, не набувають стійкості
до повторного УФ-опромінення. Більша частина актинічного УФ-
випромінювання поглинається рогівкою ока і лиш незначна час-
тина надходить до кришталика.
Проведені дослідження показали, що рівень УФ-
випромінювання значно залежить від виду використовуваного у
ВДТ люмінофора. Так, УФ-випромінювання частіше пов’язано із
зелено-голубими видами люмінофора, ніж жовто-оранжевими. У
85% проведених вимірювань, тобто у більшості випадків, УФ-
випромінювання не було виявлено. В тих же випадках, коли таке
випромінювання і вдалося виявити, його рівень становив у серед-
ньому 0,001 Вт/м2 (УФ-В).
Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот
між найдовшими хвилями УФ-випромінювання (400 нм) і найко-
ротшими хвилями ІЧ-випромінювання (760 нм). Основним орга-
ном, на який впливає видиме випромінювання, є око; ці хвилі
проходять із незначним поглинанням через очне середовище та
досягають сітківки. На думку медиків, цей вид оптичного випро-
мінювання не може спричинити шкоди зоровому аналізатору.
Вплив яскравих джерел світла може викликати втому очей, запа-
лення райдужної оболонки та спазм повік. Однак ці симптоми
швидко минають і не викликають патологічних змін.
Діапазон ІЧ-випромінювання обмежений довжиною хвилі від
0,76 мкм до 1 мм. Більша частина біологічних матеріалів вважа-
ється “непрозорою” для випромінювань із довжиною хвилі вище
1,5 мкм, оскільки таке випромінювання майже повністю поглина-
ється водою. Основна реакція при поглинанні цих енергій - теп-
лова. Згідно з проведеними дослідженнями, найвищі рівні ближ-
нього ІЧ-випромінювання становили 0,005 Вт/м2. Дальнє ІЧ-
випромінювання не зафіксоване. Виявлена теплова емісія, що не
досягала 32 °С.
82 11
Незважаючи на значну кількість проведених досліджень, пи-
тання щодо механізмів впливу цього випромінювання на біологічні
системи залишається відкритим. Точно встановленою можна вва-
жати лише теплову дію, однак механізм та особливості впливу не-
теплових форм біологічної дії ще до кінця не з’ясовані.
Із метою профілактики несприятливого впливу електромагні-
тного випромінювання від ВДТ на користувача необхідно:
– встановити на робочому місці відеотермінал, що відповідає
сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювань (МРR-ІІ
або ТСО-95);
– встановити на ВДТ старої конструкції (випуск до 1995 року)
заземлений екранний фільтр (незаземлений захисний екран віді-
грає лише декоративну роль щодо захисту від електромагнітного
випромінювання);
– не переобтяжувати приміщення значною кількістю робочих
місць із ВДТ;
– не концентрувати на робочому місці великої кількості ра-
діоелектронних пристроїв;
– вимикати ВДТ, якщо на ньому не працюють, однак знахо-
дяться неподалік від нього.
Електростатичні поля
ВДТ за рахунок ЕПТ є джерелом електростатичних зарядів.
Тривале перебування в електричному полі, що створюється цими
зарядами, може спричинити бронхо-легеневі захворювання, пору-
шення серцево-судинної та нервової систем, ураження шкіри й ін.
Несприятливий вплив електростатичного поля проявляється в
тому, що воно здатне притягувати пил, бруд та інші частини,
присутні в повітрі, навколо ВДТ. Не важко помітити, що після
того, як очистити екран ВДТ від пилу, він досить швидко покри-
вається ним знову. Під час досліджень, проведених Шведським
національним інститутом радіаційного захисту, на робочих міс-
цях з ВДТ вивчався вплив електростатичного поля на інтенсив-
ність осідання ізотопів радону на обличчі оператора. Встановле-
но, що за концентрації радону в повітрі 100 Бк/м3 доза радіації за
рік зросла приблизно на 50–60%.
Електростатичний заряд зосереджується переважно на ЕПТ
ВДТ, зокрема на екрані. Присутність електричного поля, створе-
ного цими зарядами, легко виявити, якщо піднести до екрана ру-
ку; волоски на тильній стороні кисті відразу припіднімаються.
– підвішування світильників безпосередньо на струмопровід-
них проводах, обгортання електроламп і світильників папером,
тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі
знятими ковпаками (розсіювачами);
– використання електроапаратури та приладів в умовах, що не
відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виробників.
Дотримання вищезазначених вимог значно підвищує електро-
безпеку, однак не може стовідсотково гарантувати неможливість
ураження користувача електричним струмом. З огляду на це, не-
обхідно знати і вміти правильно надавати першу допомогу при
ураженні людини електричним струмом.
4.6. Протипожежний захист
У залежності від особливостей виробничого процесу, крім за-
гальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні про-
типожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних
процесів і промислових об’єктів. Для споруд і приміщень, в яких
експлуатуються відеотермінали та ПК, такі заходи визначені
Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та
іншими нормативними документами.
Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеоте-
рмінали та ПК, повинна бути визначена категорія з вибухопоже-
жної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 “Опреде-
ления категорий помещений и зданий по взрывопожарной и по-
жарной опасности”, та клас зони згідно з Правилами влаштуван-
ня електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нане-
сені на вхідні двері приміщення.
Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт,
магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків необхідно розміщати
у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стела-
жами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах треба
в металевих касетах. У приміщеннях ЕОМ слід зберігати лише ті
носії інформації, які необхідні для поточної роботи.
Фальшпідлога у приміщеннях ПК повинна бути виготовлена з
негорючих матеріалів (або важкогорючих із межею вогнестійкос-
ті не менше 0,5 год). Простір під знімною підлогою розділяють
негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2.
Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75
год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних
обоймах із застосуванням негорючих ущільнювачів для запобі-
12 81
Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути зазем-
лені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-
98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів”. Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщен-
нях (батереї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим
відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені
діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забез-
печувались:
– вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуго-
вування;
– стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих
плитах;
– вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулюваль-
них опорних елементів;
– взасмозамінюваність плит.
Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення
виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування
відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення
устаткування та його технічних характеристик.
Для підключення переносної електроапаратури застосовують
гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка
від переносних приладів до джерел живлення виконується найко-
ротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях ма-
шин, приладів та меблях.
Є неприпустимими:
– експлуатація кабелів і проводів із пошкодженою або такою,
що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;
– залишення під напругою кабелів і проводів із неізольова-
нимн провідниками;
– застосування саморобних продовжувачів, які не відповіда-
ють вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
– застосування для опалення приміщення нестандартного (са-
моробного) електронагрівального обладнання або ламп розжарю-
вання;
– користування пошкодженими розетками, розгалужувальни-
ми та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими елект-
ровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення
або випинання;
Може навіть відбутися незначний електричний “удар”, якщо лю-
дина достатньо “заряджена”. Така “зарядка” користувача здійс-
нюється, як правило, індуктивним і контактним шляхом. Заряди
нагромаджуються на користувачі, підвищуючи цим його елект-
ричний потенціал.
Як показали проведені дослідження, напруженість електро-
статичного поля миттєво зростає до максимуму в момент вклю-
чення ВДТ і згодом поступово зменшується до стабільного рівня.
Після вимикання ВДТ реєструвалась від’ємна напруженість поля,
яка поступово знижувалась.
Проведені дослідження засвідчили значну розбіжність одер-
жаних результатів, залежно від типу ВДТ та умов вимірювання. В
проведених дослідженнях напруженість електростатичного поля
коливалась від 8 до 75 кВ/м. Необхідно врахувати, що розбіж-
ність одержаних результатів може бути пов’язана з різними ме-
тодами вимірювання, що застосовувались при проведенні дослі-
джень. Електростатичне поле між користувачем і ВДТ можна на-
ближено визначити за формулою:
l
V V
E ÂÄÒ ÊÎÐ −
=
,
де Е – напруженість електростатичного поля; VВДТ – потенціал
відеотермінала; VКОР – потенціал користувача; l – відстань між
відеотерміналом та користувачем.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, поверхневий електроста-
тичний потенціал відеотермінала не повинен перевищувати 500 В.
Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у
тому числі й з ВДТ, не повинна перевищувати 20 кВ/м відповідно
до ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Злектростатические поля. Допусти-
мые уровни на рабочих местах й требования к проведению конт-
роля”.
Для запобігання створенню значної напруженості поля та за-
хисту від статичної електрики необхідно:
– встановити нейтралізатори статичної електрики;
– підтримувати в приміщенні з ВДТ відносну вологість по-
вітря не нижче 45–50% (чим сухіше повітря тим більше електро-
статичних зарядів); можна для цього використати навіть побутові
зволожувачі;
– застелити підлогу в приміщеннях із ВДТ антистатичним
лінолеумом і проводити щоденне вологе прибирання;
80 13
– складати всі полімерні покриття (чохли) ВДТ у найбільш
віддаленому від користувачів місці;
– протирати екран та робоче місце спеціальною антистати-
чною серветкою або зволоженою тканиною;
– користувачам бажано носити одяг, особливо першого ша-
ру, з натуральних матеріалів;
– для “зняття” статичного заряду бажано кілька разів на
день мити руки та обличчя водою або час від часу торкатися ме-
талевих поверхонь, наприклад батареї центрального опалення.
Монітори ПК – генератори торсійних полів
Відомо, що електромагнітне поле породжує торсійне поле.
Відповідно, більшість електронних, електротехнічних і радіотех-
нічних пристроїв являються джерелами торсійних випроміню-
вань, які негативно впливають на людину.
Монітори ПК, телевізори, безперечно, належать до вищезга-
даних приборів і є потужними генераторами торсійних полів,
оскільки є декілька складових, котрі створюють загальне ліве то-
рсійне поле монітора ПК і телевізора.
Висока напруга (≈ 27 кВ), що подається на перший анод ЕПТ,
здійснює поляризацію фізичного вакууму в такий спосіб, що при-
водить до виникнення лівого торсійного поля перед монітором і
правого – за монітором. Іншими словами, монітор є генератором
торсійного поля із симетричним торсійним випромінюванням у
протилежні боки.
Система відхилення у ЕПТ, що забезпечує розгортку електро-
нного промені по її екрану, є кільцевою структурою, тобто наявні
організовані кільцеподібні електромагнітні процеси, які й роб-
лять свій вклад у загальне торсійне поле монітора ПК. Крім того,
сам електронний промінь можна представити як довгий циліндр,
який також видає в обидва боки конусні ліві торсійні поля
(рис. 1.2).
Рис. 1.2. Форма торсійного поля
приймачів і прокладається від стояка групового розподільчого щи-
та, розподільчого пункту до розеток живлення.
Використання нульового робочого провідника як нульового захи-
сного провідника забороняється, а також не допускається підключен-
ня цих провідників на щиті до одного контактного затискача.
Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного
провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути на менше
площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні від-
повідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам
навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, темпе-
ратурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.
У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується
більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному міс-
ці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повні-
стю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслу-
говування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися
до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних
з’єднань і електророзеток заводського виготовлення. Електроме-
режі штепсельних з’єднань та електророзеток для живлення пер-
сональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування
для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід викону-
вати за магістральною схемою, по 3-6 з’єднань або електророзе-
ток в одному колі. Штепсельні з’єднання та електророзетки для
напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися
від штепсельних з’єднань для напруги 127 В та 220 В. Окрім того,
вони мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрі-
зняється від кольору штепсельних з’єднань, розрахованих на на-
пругу 127 В і 220 В. Індивідуальні та групові штепсельні
з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих
або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Пра-
вил пожежної безпеки в Україні.
Електромережу штепсельних розеток для живлення персона-
льних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуван-
ні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі
стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких
металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого пла-
ну розміщення обладнання та технічних характеристик облад-
нання.
14 79
Отже, роблячи висновок, можна сказати, що на сьогодні, за-
вдяки новим науковим результатам і розвитку нових технологій
здійснюється прорив у галузі створення засобів персонального
захисту, появилася реальна можливість забезпечувати біологічну
безпеку людини і захищати її від шкідливого впливу зовнішнього
середовища.
4.5. Забезпечення електробезпеки
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені елект-
ронно-обчислювальні машини і персональні комп’ютери (далі –
ЕОМ), відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього
нормативного документа під час проектування систем електропо-
стачання, монтажу основного електрообладнання та електрично-
го освітлення будівель і приміщень для ЕОМ необхідно дотриму-
ватись вимог Правил влаштування електроустановок (ПВЕ),
ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ
12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 “Электрооборудование жилых
и общественных зданий. Нормы проектирования”, СН 357-77
“Инструкция по проектированию силового осветительного обо-
рудования промышленных предприятий”, Правил пожежної без-
пеки в Україні та інших нормативних документів, що стосуються
штучного освітлення й електротехнічних пристроїв, а також ви-
мог нормативно-технічної експлуатаційної документації заводу-
виробника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для
обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устатку-
вання (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади,
світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та
ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати
апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших ава-
рійних режимів.
Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно
повністю унеможливити виникнення загорання внаслідок коротко-
го замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосуван-
ня проводів із легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти
на негорючу ізоляцію. Лінія електромережі для живлення ЕОМ,
периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування,
ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова
трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового ро-
бочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний
провідник використовується для заземлення (занулення) електро-
Експериментально виявлено формування лівого торсійного
поля при бомбардуванні електронами люмінофора ЕПТ, що від-
бувається при наявності високої напруги на першому аноді ЕПТ у
процесі розгортки зображення по екрану. Враховуючи викорис-
тання у високовольтному блоці монітора ПК трансформатора Те-
сла, поле люмінофора стає правим.
Із фізичної точки зору, електролюмінесценція – світіння лю-
мінофора, коли збуджені електрони електронним променем випу-
скають кванти світла, переходячи з однієї дозволеної орбіти на
другу, тобто змінюють свій енергетичний стан. Цей динамічний
процес є фактором, який породжує хвильове ліве торсійне поле,
що негативно впливає на людину. Слід також зауважити, що ста-
тичне торсійне поле, створене люмінофором ЕПТ, залишається й
при виключеному моніторі, і якщо воно тривалий час діє на лю-
дину, то можуть бути негативні наслідки, оскільки існує ефект
накопичення.
Для того, щоб дізнатися про негативну дію торсійного поля на
користувача ПК, розглянемо послідовність подій при цьому.
Спочатку на моніторі формується інформаційно торсійно-
хвильовий образ, який є взаємовиключаючим по відношенню до
користувача, що також являє собою складну торсійну систему.
Далі семантичний інформаційний торсійно - хвильовий процес
монітора взаємодіє з внутрішнім інформаційно-хвильовим проце-
сом користувача, коригуючи його в напряму стану дезінтеграції
структурних взаємозв’язків, що споконвічно присутні в генетич-
ній моделі людини.
Негативна дія на організм людини торсійної компоненти еле-
ктромагнітного опромінення монітора пов’язана з порушенням
характеристичних частот роботи органів людини. Відомо, що ко-
жний орган людини працює на визначеній частоті, наприклад се-
рце – біля 700 Гц, мозок у стані сну – 10 Гц, у стані руху – 50 Гц і
т.д. Відеосигнал, при формування кадру зображення, є широко-
смуговим. В його спектрі є аналогічні або кратні частоти, що від-
повідають торсійним характеристичним частотам роботи певних
органів або систем людини. Зміна нормальної частоти роботи ор-
гана в бік збільшення або зменшення, тобто синхронізація його
роботи зовнішнім джерелом, приводить до порушення роботи
організму. Так, збільшення частоти роботи серця в 1,5 разу – за-
гроза виникнення стенокардії. Під дією цих сигналів може також
змінюватися частота генерації нервових імпульсів, проявляються
78 15
ефекти частотно-кодованої дії, можлива пряма взаємодія нерво-
вих імпульсів із випромінюванням монітора. Таким чином, під
дією лівого торсійного поля монітора, клітини організму людини
піддаються певним структурним і фізіологічним перевлаштуван-
ням і впливають на психологічні й психофізіологічні властивості
людини.
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:57 | Сообщение # 3 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| Робота з комп’ютером Notebook
Проблема електромагнітних випромінювань портативних
комп’ютерів заслуговує великої уваги. Електростатичне поле і
ренгенівське випромінювання дійсно відсутнє в рідкокристаліч-
них екранах, але щодо змінних електромагнітних полів, то твер-
дження про безпеку портативних комп’ютерів хибне.
Часто приводиться чути думки, що портативні комп’ютери
типу Notebook безпечні для користувачів і не потребують ніяких
додаткових засобів захисту, як приекранні фільтри.
В основі подібних уявлень лежить той факт, що в портатив-
них комп’ютерах використовуються екрани на основі рідких кри-
сталів, які не генерують усього “букета” шкідливих випроміню-
вань, які присутні у звичайних моніторів з ЕПТ.
Результати досліджень в дослідному центрі “Циклон-Тест” (Мо-
сква), показали, що електромагнітні випромінювання портативних
комп’ютерів типу Notebook значно перевищують екологічні норма-
тиви. Беручи до уваги результати досліджень величини електромаг-
нітного випромінювання Notebook, можна прийти до висновку, що
інформаційна торсійна компонента нічим не відрізняється від моні-
торів на основі ЕПТ за рівнем негативної дії на користувача.
Нормативи шведського стандарту MPRII, рекомендовані Ра-
дою Європейської економічної співдружності для країн ЕЄС,
розповсюджуються на дисплеї, створені на основі ЕПТ. ЕПТ – не
єдине джерело електромагнітних полів. Генерувати поля можуть і
перетворювачі напруги живлення (при роботі від електромережі),
і схеми керування й формування інформації на дискретних ЖК-
екранах, інші елементи апаратури.
Результати досліджень показали, що в першому діапазоні час-
тот при живленні ПК і від мережі й від акумулятора в жодному
напрямі від ЖК-монітора не дотримуються граничні норми
MPRII (90 % портативних ПК). У діапазоні високих частот ситу-
ація трохи краща, хоча лише 15% портативних ПК відповідали
екологічному стандарту.
Таблиця 4.1
Захисні пристрої
Назва Призначення Конструкція Особливості
Пристрій інформа-
ційно-хвильової
терапії “АЗОР-ИК”
(Фірма “АЗОР”)
Відновлення стру-
ктури біологічної
рідини в організмі,
пошкодженої шкі-
дливими діями
Електромагнітний
блок, який працює
від автономних
джерел живлення
Зверхмалі дози ін-
фрачервого випромі-
нювання і синхроні-
зація дії з норма-
льними ритмами
систем організму
Пристрій біорезо-
нансної електро-
магнітної терапії
“ИНФИТА” (ЗАО
“Новые медицин-
ские технологии”)
Лікування за раху-
нок використання
фізіотерапевтичного
фактору імпульсно-
го електромагнітно-
го поля нетеплової
інтенсивності
Базовий апарат ком-
плектується 11 при-
ставками, діапазон
20-80 Гц, маса – 3кг,
напруженість –
0,002-7 В/см, таймер
– 9 хв, мережа - 220 В
Генерує імпульсне
низько частотне
електромагнітне
поле нетеплової
інтенсивності, під-
вищує імунітет і
біоенергетику
Анігілятор геопа-
тогенних зон “Би-
пирамида” (АГЗ-3)
(Фонд “Розвитку
інтелектуальної
власності”)
Захист живих ор-
ганізмів від дії гео-
і технопатогенних
зон, шкідливих
випромінювань як
природного, так і
штучного похо-
дження
Каркасна конструк-
ція з двох поєд-
наних вершинами
правильних пірамід
з випромінювачем і
заповнені спеціаль-
но обробленим
порошком
Механізм захисту
базований на ней-
тралізації шкід-
ливих випроміню-
вань в широкому
спектрі довжини
хвиль і випроміню-
вань
Биостимулятор-
нейтралізатор
“Щит” (Фонд “Роз-
витку інт. власн.”)
Відновлення біо-
гомеостатичної
рівноваги організ-
му після шкідливої
дії
Матриця напилена
на алюмініву фоль-
гу і активована
генератором тор-
сійного поля
Коректор-
стабілізатор, призу-
пиняє втручання в
біополе людини
Аннігілятор шкід-
ливого електрома-
гнітного випромі-
нювання комп’ю-
тера “ЭКОН”
(Фонд “РІВ”)
Здійснює комплек-
сну енергоінфор-
маційну дію, захи-
щаючи оператора,
підвищує його
працездатність
Фольга з матрицею
запаяна в пакет,
який наклеюється
на комп’ютер
Термін дії пристрою
складає не менше 10
років з моменту
початку його вико-
ристання
16 77
Такі сеанси можуть складатися з двох періодів. У цих випадках
музичний супровід проводиться за єдиною програмою через інди-
відуальні навушники. Сеанс триває 10 хв і складається з двох рів-
них частин, розділених невеликою паузою: повне розслаблення на
початку й активізація працездатності під кінець сеансу.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівни-
ків знижується почуття стомленості, відзначається бадьорість,
добрий настрій. Загальний стан значно поліпшується.
4.4. Пристрої захисту від негативної дії електромагнітних
випромінювань
У світі, в тому числі й Україні та Росії, успішно розробляють-
ся пристрої захисту від шкідливих випромінювань моніторів ПК.
На привеликий жаль, такі пристрої ще не є легко доступними для
рядовим користувачів.
У США є в продажу G-33 – Electronic smog buster – діелектрич-
ний резонатор, що зменьшує шкідливе випромінювання, яке вироб-
ляє нормальні електромагнітні випромінення відеодисплеїв, екранів
телевізорів. G-33 не використовує ні електричні, ні магнітні поля.
Його дія ґрунтується на енергії другого виду, яка може бути виміря-
на біологічними методами, хімічними, фотографічними. Автор при-
строю не запатентував свій винахід, щоб не розкрити його сутність.
Імовірно, реальна причина полягає в неможливості описати меха-
нізм дії G-33 без використання теорії торсійних полів, механізмів
формування статичних формових торсійних полів.
Предметом винаходу у Франції є пристрій, призначений для за-
хисту від електромагнітних випромінювань моніторів комп’ютерів,
сотових і безпровідних телефонів, телевізорів і т.п. Пристрій склада-
ється з подвійних трубок, заповнених рідиною, кінці яких закриті
стальними шариками. Трубки прикріпляються на загальній опорі.
Пристрій розташовується на корпусі монітора, в горизонтальному
положенні й забезпечує захист у радіусі 35-50 см.
Захисні прибори використовуються за захисту живих організ-
мів від негативних енергетичних полів й очищення продуктів ха-
рчування від токсинів, в тому числі від нітратів, нітритів, солей
важких металій і т.п. на території України і Росії. Науковцями,
спільними науковими проектами України та Росії за останні роки
було розроблено ряд захисних пристроїв від впливу шкідливих
випромінювань техніки (табл. 4.1).
За результатами досліджень виявлено, що найбільше випро-
мінювання йде від користувача портативного ПК вправо. Тому
сидіти поряд із користувачем портативного ПК не рекомендуєть-
ся, краще вибрати місце позаду нього.
Отже, враховуючи сучасні результати досліджень негативно-
го впливу електромагнітних випромінювань комп’ютерів Notebook,
категорично не рекомендується тримати їх на колінах. Екс-
плуатація ПК у такому положенні впливає на гормональний ста-
тус користувача та понижує адаптаційні можливості його органі-
зму.
1.2. Виробниче середовище та приміщення
Вагомий вплив на працездатність і здоров’я користувачів
комп’ютерів робить виробниче середовище, яке у виробничих
приміщеннях (офісах), в основному, визначається мікрокліматом,
освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шу-
му та випромінювання.
Під виробничим приміщенням розуміють замкнутий простір у
спеціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по
змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється
трудова діяльність людей. Виробничі приміщення для роботи з
ВДТ повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 “Производственные
здания”, СНиП 2.01.02-85 “Противопожарные нормы” та ряду
інших нормативних документів.
Враховуючи специфіку зорової роботи з ВДТ, найбільш прида-
тні приміщення з одностороннім розташуванням вікон, причому
бажано, щоб площа заскління не перевищувала 25-50%. Найкраще,
коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід. Це дасть змогу
усунути небажану засліплюючу дію сонячних променів. Вікна не-
обхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски,
зовнішні позирки). Щоб виключити попадання відбитих відблисків
в очі користувачів, поверхні в приміщенні повинні мати матову чи
напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі
– 0,7-0,8; стін – 0,5-0,6; підлоги – 0,3-0,5; інших поверхонь – 0,4-0,5.
Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені
ВДТ ПК, подані в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Відповідно до цих нормативних документів, неприпустиме роз-
ташування приміщень, призначених для роботи з ВДТ, у підвалах
і цокольних поверхах. Поверхня підлоги має бути рівною, несли-
зькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати ан-
17
76
тистатичні властивості. У приміщеннях із ВДТ найкращим вва-
жається покриття підлоги антистатичним лінолеумом. Наявність
останнього полегшує також проведення обов’язкового щоденного
вологого прибирання.
Внутрішнє оздоблення приміщень із ВДТ здійснюється мате-
ріалами, які не виділяють у повітря шкідливих, хімічних речовин
і дозволені органами та установами державної санітарно-
епідеміологічної служби.
Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту
шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для ро-
боти з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиці-
ювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Визначи-
ти об’єм повітря, що необхідно подати в приміщення з ВДТ, мо-
жна за такими співвідношеннями:
– при об’ємі приміщення до 20 м3 на одного працюючого, на
кожного працівника необхідно подавати не менше 30 м3/год;
– при об’ємі приміщення 20 - 40 м3 на одного працюючого –
не менше 20 м3/год;
– при об’ємі приміщення більше 40 м3 на одного працюючого,
наявності вікон і відсутності виділень шкідливих речовин допус-
кається природна вентиляція приміщення.
Виробничі приміщення для роботи з ВДТ не повинні межува-
ти з приміщеннями, в яких рівень шуму й вібрації перевищують
допустимі значення. Окрім того, неприпустиме розташування
вибухопожежо-небезпечних приміщень, а також виробництв із
мокрими технологічними процесами поряд із приміщеннями, де
розташовуються ПК, а також над такими приміщеннями або під
ними.
Робочі місця з ВДТ повинні, як правило, розміщуватися в окре-
мих приміщеннях. У випадку розміщення робочих місць у при-
міщеннях із джерелами шкідливих виробничих факторів вони
повинні розташовуватися в ізольованих кабінах, обладнаних по-
вітрообміном. Стіни кабіни необхідно виконати з негорючих ма-
теріалів, для чого можна використати скло та металеві конструк-
ції. Обов’язковий елемент кабіни – оглядове вікно (вікна), висота
якого має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше
0,8 м. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ,
повинна становити не менше ніж 6,0 м2, а об’єм приміщення – не
менше ніж 20 м3. Приміщення комп’ютерних класів (залів), в
яких проводиться навчання з використанням ВДТ, повинні мати
Вправа 3. В.п. – стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
а) Зробити повний круг правою рукою. Глибокий вдих. (По-
вторити 4–5 разів).
б) Круг лівою рукою. Повний видих. (Повторити 3–4 рази).
Психофізіологічне розвантаження
Психофізіологічне розвантаження працівників, що виконують
роботи із застосуванням ВДТ, повинно проводитись у спеціально
обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розван-
таження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочо-
го дня.
Під час проведення психофізіологічного розвантаження реко-
мендується включати деякі елементи методу аутогенного трену-
вання. Цей метод базується на свідомому застосуванні комплексу
взаємозв’язаних заходів психічного саморегулювання й несклад-
них фізичних вправ і зі словесним самонавіюванням; головна
увага при цьому приділяється набуванню та закріпленню навичок
м’язового розслаблення (релаксації).
У сеансі, що рекомендується, виділяються 3 періоди, які від-
повідають фазам відновлювального процесу.
1-й період – відволікання працівників від виробничого середо-
вища. Він відповідає фазі залишкового збудження. В цей період
звучить повільна мелодійна музика, спів пташок. Неабияке зна-
чення має кольорове оформлення та інтер’єр кімнати психофізіо-
логічного розвантаження. Прийнявши зручну позу, працівники
адаптуються й психологічно готуються до наступних періодів.
2-й період – заспокійливий – відповідає фазі відновлювально-
го гальмування. Для цього періоду пропонується перегляд слай-
дів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, гладкої пове-
рхні ставка і т.п. Через навушники транслюється спокійна музи-
ка, на її фоні промовляються заспокійливі формули аутогенного
тренування.
3-й період – активізація – відповідає фазі підвищеного збу-
дження. Застосовуються заходи збуджуючого характеру: червоне
світло змінної яскравості, бадьора музика, мобілізуючі формули
аутогенного тренування.
На початку цього періоду світло вимкнене, потім на екрані
з’являється червона пляма, розміри і яскравість якої поступово
збільшуються. В кінці періоду звучить бадьора музика.
18 75
3. Із заплющеними повіками підняти очі вверх, опустити їх
вниз, повернути направо, повернути наліво. Дихання не затриму-
вати; вправу виконувати з максимальною амплітудою.
4. Встати і поставити ноги нарізно на ширину плечей, дивитися
перед собою. Подивитися на правий носок ноги, вверх-направо,
повернутися у вихідне положення. Амплітуда рухів очей максима-
льна, голову тримати прямо, дихання не затримувати.
Варіант 3 (тривалість 2 хв.).
1. Дивитися прямо перед собою протягом 2-3 с, потім опусти-
ти очі вниз, затримати їх в такому положенні протягом 3-4 с.
Вправу виконувати протягом 30 с.
2. Підняти очі вверх, опустити їх вниз, відвести очі вправо,
відвести очі вліво. (Повторити 3-4 рази. Тривалість 8 с).
3. Підняти очі вверх, зробити ними кругові рухи за годинни-
ковою стрілкою, потім – проти годинникової стрілки. (Повторити
3-4 рази. Тривалість 15 с).
4. Міцно заплющити очі на 3-5 с, потім їх розплющити на 3-5
с. (Повторити 4-5 разів. Тривалість 30– 50 с).
Легкий самомасаж заплющених повік і шкіри навколо очей
проводять чистими руками так: у напрямку від зовнішнього кута
очей до внутрішнього по нижньому краю очної западини (орбіти)
роблять погладжування кінцевою фалангою другого пальця в на-
прямку вверх до перенісся і брови. Потім роблять розтирання
верхньої частини кругового м’яза ока – перший палець рухається
під бровою, другий – над __________бровою; і круговими рухами кінцевих
фаланг роблять розтирання у напрямку до скронь. Після розти-
рання проводять ніжні постукування подушечками кінців пальців
по краях орбіти – від скронь по нижньому краю і від перенісся по
верхньому краю до скронь.
Дихальна гімнастика
Вправа 1. В.п. – ноги на ширині плечей.
а) Руки вверх – в боки, потягнутися, зробити глибокий вдих.
б) Видих. Темп повільний. (Повторити 4–5 разів).
Вправа 2. В.п. – стоячи, ноги разом, руки на поясі.
а) Звести лікті вперед, здавлюючи грудну клітку, і зробити
повний видих.
б) Відвести лікті назад, прогнутися, зробити глибокий вдих.
Темп повільний. (Повторити 4–6 разів).
суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м2 з
двома виходами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову
клітку).
При приміщеннях із ВДТ мають бути обладнані приміщення
для відпочинку під час роботи, приймання їжі, психологічного
розвантаження та інші побутові приміщення. Всі ці приміщення
повинні відповідати СНиП 2.09.04-87 “Административные и бы-
товые здания”. В приміщенні (кімнаті) психологічного розванта-
ження слід передбачити встановлення пристроїв для приготуван-
ня й роздачі тонізуючих напоїв, місця для занять фізичною куль-
турою, аптечки першої медичної допомоги.
Кольорове оформлення виробничого приміщення з урахуван-
ням вимог технічної естетики сприяє підвищенню ефективності,
безпеки та поліпшенню умов праці. Правильно підібране фарбу-
вання стелі, стін, обладнання допомагає забезпечити сприятливе
зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє під-
триманню у виробничому приміщенні чистоти.
При виборі кольорових тонів для фарбування виробничих
приміщень та обладнання необхідно враховувати естетичні та
психологічні особливості та характер роботи. Так, вишукані ко-
льорові поєднання яскравих тонів на великих площинах на пер-
ший погляд видаються привабливими. Коли ж у таких умовах
необхідно виконувати напружену роботу протягом цілої вироб-
ничої зміни, то такі кольорові поєднання часто виявляються вто-
мливими для сприйняття. Тому для таких умов роботи більш
сприятливі спокійні однотонні кольорові тони. Кольорові тони
залежно від відтінку поділяють на теплі й холодні. Використову-
ючи холодні чи теплі кольорові тони, можна “підвищити чи по-
низити” сприйняття температури повітря в приміщенні. Подіб-
ним способом за допомогою “холодних” тонів можна понизити
нервове напруження; за допомогою насичених “теплих” тонів –
втомлюваність від монотонії; за допомогою зелених тонів – зни-
зити вплив шуму.
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:57 | Сообщение # 4 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| Виробничий мікроклімат
Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного
середовища виробничого приміщення, який визначається темпе-
ратурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим ви-
промінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають
74 19
на тепловий стан організму людини, що перебуває в тісній взає-
модії з виробничим середовищем.
Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фі-
зичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі – від мі-
крокліматичних умов виробничого приміщення. Оскільки робота
за комп’ютером характеризується малими фізичними наванта-
женнями, то цей вид діяльності належить до категорії легких ро-
біт за критерієм енерговитрат організму (ГОСТ 12.1.005-88). Для
того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися
нормально, теплова енергія, яка виділяється під час роботи орга-
нізмом, повинна повністю відводитись у навколишнє середови-
ще. Порушення теплового балансу може призвести до перегрі-
вання або ж переохолодження організму людини і, зрештою, – до
захворювання.
Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному,
за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні
шкіри. Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим
більше тепла віддається випромінюванням. При високій темпера-
турі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випарову-
ванням. Через високу вологість випаровування погіршується, й
віддача тепла зменшується. Зниження вологості поліпшує процес
тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість ви-
кликає висихання слизових оболонок, їх пересихання та розтріс-
кування, забруднення хвороботворними мікробами.
Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні
шкіри конвекцією і випаровуванням. Різкі коливання температу-
ри в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (перетя-
гом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть ви-
кликати простудні захворювання.
Отже, для нормального теплового самопочуття людини важ-
ливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної
вологості та швидкості руху повітря, тобто певні мікрокліматичні
умови. Такі умови визначаються, в основному, категорією робо-
ти, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальни-
ми та допустимими.
Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють
таке співвідношення його параметрів, при якому в умовах трива-
лої та систематичної дії на людину створюються комфортні теп-
лові відчуття та відбувається збереження нормального теплового
Варіант 3
В.п. – основна стійка.
1. Максимальне напруження м’язів ніг знизу вверх і розслаб-
лення. (Повторити 3 рази).
2. Максимальне напруження м’язів рук (від кистей рук до
м’язів плечового пояса та спини) – розслаблення. (3 рази).
3. Масаж чола протягом 1 хв. Легке погладжування чола, його
області над бровами в напрямку до скронь.
Варіант 4
1. Нахиляння головою наліво-направо (темп швидкий).
2. Нахиляння головою вперед-назад (темп помірний).
3. Обертання головою з максимальним розслабленням м’язів
шиї. Голова “котиться” по тулубу спочатку в лівий, а потім у
правий бік (дуже повільно). Не більше 2 разів.
4. Самомасаж шиї й потилиці протягом 1 хв. Погладжувати
потилицю і шию в напрямку до тулуба.
Комплекс вправ та самомасаж для очей
Вихідне положення (в.п.): сидячи в зручній позі, хребет пря-
мий, очі відкриті, погляд – прямо. Виконувати вправи без напру-
ження.
Варіант 1 (тривалість 2–3 хв.).
1. Погляд спрямувати вліво-прямо, вправо-прямо, вверх-
прямо, вниз-прямо без затримки в кожному положенні. (Повто-
рити до 10 разів).
2. Погляд зміщувати по діагоналі: вліво-вниз-прямо, вправо-
вверх-прямо, вправо-вниз-прямо, вліво-вверх-прямо й поступово
збільшувати затримки в кожному положенні; дихання довільне.
(Повторити до 10 разів).
3. Кругові рухи очей: до 10 кругів вліво й вправо. Спочатку
швидко, потім якомога повільніше.
4. Змінювання фокусної віддалі: дивитись на кінчик носа, по-
тім удалину. (Повторити кілька разів).
Варіант 2 (тривалість 2 хв.).
1. Трьома пальцями обох рук легко натиснути на верхні пові-
ки. Через 1-2 с зняти пальці з повік. Хворобливих відчуттів бути
не має.
2. Поморгати протягом 1 хв. Темп швидкий.
20 73
сприяють поліпшенню функціонального стану організму, підтри-
манню високого рівня працездатності та збереженню здоров’я
працівників. Такий комплекс має, перш за все, профілактичне
значення в попередженні захворювань, що можуть бути спричи-
нені специфічними умовами праці в окремих професіях.
Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, час
і методику їх проведення вибирають з урахуванням особливостей
праці, зміни функціонального стану організму працівника протя-
гом робочого дня.
Заняття фізкультурними вправами повинні бути помірними, а
їх ритм та інтенсивність визначатись станом здоров’я користува-
ча. Так, при загостренні запальних процесів виробничою гімнас-
тикою не можна займатися. В такому випадку варто обмежитись
лише вправами для очей і зняття розумового напруження.
Комплекс вправ для зняття розумового та м’язового на-
пруження
Варіант 1
В.п. – сидячи на стільці.
1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на
стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і
нипростовуючи плечі. (Повторити 3–4 рази).
2. Зробити нахили і повороти голови.
3. Легкий самомасаж волосистої частини голови, обличчя і
кистів рук.
Варіант 2
Вправа 1. В.п. – стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).
1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.
2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за
плечі і зробити видих.
3-4. Виконати те ж саме. (Повторити 4-6 разів).
Вправа 2. В.п. – стоячи, ноги разом, руки до плечей.
1-4. Кругові рухи ліктями вперед.
5-8. Те саме назад. Дихати рівномірно. (Повторити 4-6 разів).
Вправа 3. В.п. – основна стійка.
1. Плечі високо підняти вверх, вдих.
2. Плечі різко опустити, “скинути” вниз, розслабити руки, ви-
дих. (Повторити 4–5 разів).
стану організму без напруження механізмів терморегуляції. До-
пустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість виник-
нення дискомфортних відчуттів і зміни теплового стану організ-
му, однак вони швидко минають і нормалізуються за рахунок на-
пруження механізмів терморегуляції в межах фізіологічних при-
стосувальних можливостей.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98, у виробничих примі-
щеннях та робочих місцях із ВДТ і ПК мають забезпечуватись
оптимальні значення параметрів мікроклімату (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Нормовані параметри мікроклімату для приміщень із ВДТ і ПК
Період
року
Категорія
робіт (ГОСТ
12.1.005-88)
Температура
повітря, °С
Відносна
вологість
повітря, %
Швидкість
руху пові-
тря, м/с
Холодний Легка – 1а 22–24 40–60 0,1
Легка – 1б 21–23 40–60 0,1
Теплий Легка – 1а 23–25 40–60 0,1
Легка – 1б 22–24 40–60 0,2
До категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не по-
требують фізичного напруження, при яких витрати енергії складають
до 139 Вт, а до категорії 16 – роботи, що виконуються сидячи, стоячи
або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним на-
пруженням, при яких витрати енергії складають від 140 до 174 Вт.
Проведені дослідження мікрокліматичних умов на
комп’ютеризованих робочих місцях кількох десятків видавництв,
редакцій та друкарень показали, що зимою значення відносної
вологості повітря часто нижчі за встановлені норми і складають у
середньому 30–40%. Це призводить не лише до надмірного виси-
хання слизових оболонок очей, носа, горла, а й до нагромадження
зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи
комп’ютера. Температура повітря в таких приміщеннях у теплий
період року іноді перевищувала нормовані значення, особливо в
приміщеннях, розташованих з південної сторони будівлі. Швид-
кість руху повітря, як правило, була в межах норми. Встановлено,
що нагріті поверхні комп’ютера та лазерного принтера помітно
не впливають на підвищення температури повітря на робочому
місці, однак літом такий вплив може бути значно більшим.
21
72
Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в
будь-який період року приміщення, в яких розташовані
комп’ютеризовані робочі місця, повинні бути обладнані система-
ми опалення. Однак найоптимальніше вирішення цього питання –
це встановлення кондиціонерів, які автоматично підтримують
задані параметри мікроклімату.
Іонний склад повітря
У повітрі зовнішнього природного середовища, як і в повіт-
ряному середовищі приміщень, завжди наявна певна кількість
заряджених частинок, що називаються іонами. Так, в 1 см чисто-
го зовнішнього повітря міститься близько 1000 негативних іонів і
понад 1200 позитивних. Іонний склад повітря може значно змі-
нюватись під впливом низки факторів, до яких також належить
специфіка виробничої діяльності. Так, проведені дослідження
підтвердили факт суттєвої трансформації іонного складу повітря
на робочих місцях із ВДТ протягом виробничої зміни. Встанов-
лено, що вже через 5 хвилин роботи ВДТ концентрація легких
негативних іонів знизилась приблизно у 8 разів, а через 3 години
роботи – була вже на рівні, близькому до нуля. Істотно знизилась
концентрація середніх і важких негативно заряджених частинок.
Разом з тим концентрація позитивних іонів зростала, і через 3
години роботи з ВДТ у повітрі робочої зони переважали позитив-
но заряджені частинки усіх розмірів. Така зміна балансу іонного
складу повітря призводить до несприятливого впливу на здоров’я
користувачів ВДТ. Дослідження, проведені як за кордоном, так і
в Україні, підтвердили негативний вплив, зумовлений збільшен-
ням кількості позитивних іонів на розумову та фізичну працезда-
тність, розвиток втоми, діяльність серцево-судинної системи,
бронхо-легеневого апарату, кровотворення, вегетативної нервової
системи. Відзначено значний вплив на систему реєстрації інфор-
мації, передусім на її найбільш лабільну ланку – короткотерміно-
ву пам’ять. Водночас результати проведених досліджень засвід-
чують сприятливий вплив негативних іонів, що знаходяться в по-
вітрі, на здоров’я людини. З цих міркувань ДНАОП 0.03-3.06-80
“Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря
виробничих та громадських приміщень” регламентує рівні іоні-
зації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК.
Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у пові-
трі робочих зон можна забезпечити застосуванням: генераторів
червона морква, червоний перець, шпинат, абрикоси, зелений го-
рошок та інші. Виготовлення страв з подрібнених продуктів у
легкорозчинному жирі, наприклад олії (салат) у 4-5 разів поліп-
шує всмоктування каротину в кишечнику. Добова потреба у віта-
міні А для дорослих 1 –1,5 мг, а для користувачів ВДТ, особливо
літніх – 1,5–2 мг. Половину необхідного вітаміну А можна замі-
нити каротином.
Нестача вітамінів групи В призводить до порушення функцій
нервів ока (в тому числі головного оптичного нерва), знижує про-
зорість оболонок ока тощо. Вітамін В1 (тіамін) міститься в дріж-
джах, особливо в сухих пивних (5 мг в 100 г продукту), хлібному
квасі, зернових і бобових культурах (жито, пшениця, кукурудза,
соя, квасоля, горох та ін). Тіамін знаходиться, в основному, в заро-
дку зерна та його оболонках (висівках), тому нестача вітаміну В1
часто зустрічається у людей, які вживають у їжу вироби лише з
пшеничного борошна вищих гатунків. З продуктів тваринного по-
ходження найбільше тіаміну є в печінці та нежирній свинині (на-
приклад, у свинині його у 8 разів більше, ніж у яловичині).
Вітамін В2 (рибофлавін) здійснює регулюючу дію на стан
центральної нервової системи, впливає на процеси обміну в рогі-
вці, кришталику та сітківці ока, забезпечує світловий та кольоро-
вий зір. Основним джерелом рибофлавіну є яйця, сир, молоко,
м’ясо, а також зернові та бобові культури: арахіс, соя, сочевиця,
зелений горошок. Нестача вітаміну В2 частіше зустрічається в
людей, які не вживають молока та молочних продуктів, а лише
хлібні вироби з вищих сортів борошна вищих гатунків.
Вітамін В12 (ціанокобаламін) належить до речовин із високою
біологічною активністю. Він бере участь у синтезі метіоніну, ну-
клеїнових кислот, процесах кровотворення тощо. Нестача вітамі-
ну В12 проявляється тяжкими формами анемії. Основним джере-
лом ціанокобаламіну є продукти тваринного походження, особ-
ливо багато його у воловій печінці.
Раціональне та профілактичне харчування допоможе зорово-
му аналізатору та й усьому організму користувача в цілому, нор-
мально виконувати необхідні функції.
4.3. Заходи для підвищення працездатності користувачів ВДТ
Численні дослідження показали, що комплекси нескладних
фізичних вправ, які щоденно виконуються в процесі роботи,
22
71
а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за
даною професією. Періодичність оглядів, склад комісії лікарів, що
бере участь в оглядах, перелік лабораторних та функціональних
досліджень, які повинні бути проведені у процесі огляду визначені
з урахуванням конкретних несприятливих виробничих факторів і
особливостей трудового процесу.
Для осіб, які працюють за ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, періодичні ме-
дичні огляди мають проводитись раз на два роки комісією у складі
терапевта, невропатолога та офтальмолога. Окрім того, жінки, що
працюють за таким обладнанням, обов’язково оглядаються лікарем
акушером-гінекологом один раз на два роки. Відповідно до ДСан-
ПіН 3.3.2-007-98, жінки з часу встановлення вагітності та в період
годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних із
використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, не допускаються.
Раціональне та профілактичне харчування
Відомо, що здоров’я людини, її працездатність, активне розу-
мове та фізичне довголіття вагомо залежить від правильного хар-
чування. Воно повинно бути організовано так, щоб забезпечувати
нормальний розвиток і злагоджену роботу всього організму. Для
цього раціон харчування має бути збалансованим як за кількісни-
ми, так і за якісними показниками залежно від потреб людини, які
великою мірою визначаються характером виконуваної роботи.
Трудова діяльність користувачів ВДТ характеризується малими
енергетичними витратами на фоні значного розумового та нерво-
во-емоційного напруження. З огляду на це, їх їжа повинна бути
калорійно обмеженою, однак якісною та повноцінною.
Харчування користувачів ВДТ має бути не лише раціональ-
ним, з й профілактичним. Основу профілактичного харчування
складають продукти, багаті вітамінами А, В1, В2 та В12, які мають
винятково важливе значення для нормального функціонування
зорового аналізатора. Вітамін А (ретинол) необхідний для утво-
рення в сітківці світлочутливої речовини. Ретинол є лише в тва-
ринних продуктах, а його провітамін (каротин) у рослинах. При
нестачі вітаміну А в їжі знижується адаптаційні властивості ока,
згодом розвивається “куряча сліпота”, стає запальною і мутніє
рогівка ока. Найбагатшим джерелом вітаміну А є печінка тварин,
вершкове масло, жовтки яєць, молочний жир.
В зелених і оранжевих частинах рослин є каротин, який пере-
творюється в організмі у вітамін А. Особливо багаті на каротин
негативних іонів; установок штучного зволоження; кондиціоне-
рів; примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнооб-
мінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої венти-
ляції); захисних екранів, що заземлені.
Забруднення повітря на робочих місцях
Чимало досліджень присвячено визначенню хімічного складу
повітря на робочих місцях операторів ВДТ. Багатьма дослідника-
ми відзначено, що до кінця робочого дня в повітря робочої зони
різко зростала концентрація СО2, яка сягала від 0,12–0,13 до
0,19% (в атмосферному повітрі СО2 міститься 0,03%).
У Німеччині опубліковані дані про те, що на робочих місцях
операторів ВДТ виявлені діоксин та фуран, які викликають ракові
захворювання. Як виявилось, ці шкідливі для здоров’я сполуки
входили на правах так званих полібромованих протипожежних
речовин до складу пластмас, з яких виготовляли електронні плати
та корпуси дисплеїв.
В інших дослідженнях було виявлено, що концентрації полі-
хромованих біфенілів (ПХБ) у приміщеннях (офісах) із ВДТ у
кілька разів перевищували значення ПХБ для приміщень без
ВДТ. Дослідники припускають, що ПХБ можуть виділятись кон-
денсаторами та трансформаторами ВДТ. Важливо підкреслити,
що концентрації вищезазначених речовин лише в рідкісних випа-
дках перевищували гранично допустимі концентрації (ГДК).
Водночас у більшості досліджень серед речовин, в яких було ви-
явлено перевищення ГДК у повітрі біля робочих місць вз ВДТ,
найчастіше називались озон, оксиди азоту, пил.
Особливу небезпеку щодо впливу на здоров’я являє підвище-
на концентрація озону – високотоксичного подразнюючого газу.
З цієї причини він був внесений у список речовин, максимальні
значення концентрації яких на робочих місцях обмежені та стро-
го визначені. Надзвичайна небезпека озону для здоров’я людини
пов’язана з тим, що він належить до так званих радіомиметичних
речовин – хімічних сполук, що викликають у живих організмах
зміни, схожі з тими, які виникають після дії іонізуючого випро-
мінювання. Тому озон вважається не лише подразнюючою, а й
канцерогенною речовиною.
Початкові ознаки впливу озону можна визначити
суб’єктивно. Так, його можна виявити за запахом або за сухістю
23
70
та подразненням слизових оболонок. При більших концентраціях
появляються головні болі, недомагання.
Основними джерелами озону на комп’ютеризованих місцях є
електронно-променева трубка (ЕПТ) ВДТ і лазерні принтери. З
огляду на це, необхідно виключати ВДТ у випадках, коли він не
використовується, а лазерний принтер бажано розташувати пода-
лі від робочого місця оператора. Однак це додаткові заходи, ос-
новним же заходом щодо запобігання несприятливого впливу
озону та інших шкідливих речовин на здоров’я операторів є за-
безпечення функціонування припливно-витяжної вентиляції.
Для того щоб шкідливі речовини не проникали із сусідніх
приміщень у приміщеннях з ВДТ, необхідно створити деякий
надлишковий тиск. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, в повітрі
робочої зони вміст озону не повинен перевищувати 0,03 мг/м3;
вміст оксидів азоту – 5 мг/м3; вміст пилу – 4 мг/м3.
Виробничий шум і вібрація
Тривалий вплив шуму великої інтенсивності приводить до па-
тологічного стану слухового органа, до його стомлення. Стом-
лення може поступово перейти в приглухуватість і глухоту, що
проявляються через кілька років роботи. Ознакою захворювання
слухового рецептора є головні болі й шум у вухах, іноді втрата
рівноваги та нудота. Інтенсивний шум викликає зміни серцево-
судинної системи, супроводжувані порушенням тонусу і ритму
серцевих скорочень, змінюється артеріальний кров’яний тиск.
Шум приводить до порушення нормальної функції шлунка – зме-
ншується виділення шлункового соку та підвищується кислот-
ність. Особливо страждає центральна нервова система.
Вібрація приводить тіло або його органи в коливальний рух.
Розрізняють поперечні, подовжні або кругові коливання. В зале-
жності від впливу на людину вібрації поділяють на місцеві й за-
гальні. Загальні вібрації викликають струс людини, місцеві втя-
гують у коливальні рухи лише окремі частини тіла.
Загальна вертикальна вібрація викликає численні реакції в ор-
ганізмі людини. Ступінь впливу вібрації характеризується:
– станом основних нервових процесів у центральній нервовій
системі (порушення і гальмування);
– реакціями з боку серцево-судинної системи (змінами
серцевої діяльності);
– загальним станом; стомленням, появою болю й інших
Медичні огляди
Згідно з “Положенням про медичний огляд працівників пев-
них категорій”, затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.94
№ 45, працюючі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов’язковим
медичним оглядам (попереднім і періодичним).
Основною метою попереднього медичного огляду, під час
влаштування працівника на роботу є встановлення початкового
стану здоров’я претендента та визначення його фізичної та психі-
чної придатності до роботи за конкретно обраною професією. Під
час проведення попереднього медичного огляду важливо виявити
осіб, які за медичними показниками не можуть бути допущені до
роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів, харак-
терних для даної професії. Як правило, для таких осіб властива
наявність певних паталогічних станів (процесів), які або знижу-
ють стійкість організму до дії несприятливих виробничих факто-
рів, або самі можуть збільшуватись під впливом тих же факторів,
або і те й інше разом взяте.
Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ
мають бути показники стану органів зору - гострота зору, показ-
ники рефракції, акомодації, стан бінокулярного апарату ока тощо.
Нерідко саме приховані вади зору, які раніше не були виявлені,
стали причиною багатьох гострих його порушень у користувачів
ВДТ.
Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98, визначені протипоказання з
боку органів зору:
– гострота зору з кореляцією не нижча ніж 0,5 на одному
оці й 0,2 – на другому;
– рефракція: міопія вище 6,0 Д, гіперметропія вище 4,0 Д,
астигматизм (будь-якого виду) вище 3,0 Д;
– відсутність бінокулярного зору;
– лагофтальм;
– хронічні захворювання переднього відрізка очей;
– захворювання зорового нерва й сітківки;
– глаукома.
Періодичні медичні огляди проводяться протягом строку тру-
дової діяльності для працівників певних категорій, визначених на-
казом МОЗ України від 31.03.94 № 45. Такі огляди забезпечують
динамічний нагляд за станом здоров’я працівника, виявлення ран-
ніх ознак впливу несприятливих виробничих факторів на організм,
24
69
сії, спеціальності. Проведений інструктаж оформляється в жур-
налі згідно з формами, встановленими нормативними положен-
нями. За своїм призначенням інструктаж на робочому місці поді-
ляється на первинний, вторинний та неплановий.
Первинний інструктаж проводиться, як правило, індивідуа-
льно з кожним наступним працівником протягом кількох днів і
супроводжується демонстрацією безпечних режимів роботи. Під
час проходження первинного інструктажу працівник повинен бу-
ти забезпеченим інструкцією по охороні праці по професії, спеці-
альності чи виду виконуваної роботи.
Вторинний інструктаж проводиться зі всіма працівниками
незалежно від кваліфікації і стажу роботи за даною професіїю, не
рідше ніж 1 раз на півроку. Цей інструктаж може бути груповим
(за професіями чи видами робіт) або ідивідуальним у формі роз-
мови.
Неплановий інструктаж проводиться у випадках зміни тех-
нологічного процесу, обладнання, вдосконалень, введенням но-
вих інструкцій по охороні праці тощо.
У випадку тимчасового виконання працівником непланованих
робіт, проводиться поточний інструктаж. Проведення даного
інструктажу відмічається також у журналі інструктажів.
Отже, при дотриманні вимог щодо порядку проведення ін-
структажів, забезпечує уникнення впливу НВФ та ШВФ на пра-
цівників підприємства чи організації, дозволяє підтримувати їх
працездатність протягом робочого часу й запобігає розвитку
професійних хвороб і нещасних випадків. Право на проведення
інструктажів, згідно з нормативними документами по охороні
праці в Україні, має інженер, який __________атестований по питаннях охо-
рони праці та техніки безпеки.
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:58 | Сообщение # 5 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| 4.2. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я
Поряд із технічними, організаційними та іншими заходами й
засобами щодо збереження здоров’я та підвищення працездатно-
сті користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медич-
ним профілактичним заходам. До вказаних заходів, в основному,
належать:
– медичні огляди (попередні та періодичні);
– раціональне й профілактичне харчування;
– спеціальні вправи, самомасаж і психофізіологічне розван-
таження.
неприємних відчуттів (сверблячки, нудоти, відчуття тряски
внутрішніх органів і т.д.).
Вібрації викликають неприємне відчуття, що більше всього
проявляється при резонансних для організму частотах. Місцеві
вібрації викликаються дією, головним чином, ручного механізо-
ваного інструмента. Вібрації частотою 35 – 250 Гц і вище розви-
вають вібраційну хворобу зі спазмом (звуженням) кровоносних
судин кінцівок.
У приладобудуванні ультразвук використовується для інтен-
сифікації технологічних процесів при очищенні й знежиренні де-
талей, ультразвукової дефектоскопії і т.п. Для порушення ультра-
звукових коливань (УЗК) у середовищі застосовують різні методи
перетворення електричної енергії в ультразвукову: магнітострик-
ційний для одержання УЗК частотою до 20 МГц, потужності – до
60 кВт і п’єзоелектричний – для одержання УЗК частотою більш 1
МГц невеликої потужності (рідко понад 1 кВт).
Шляхи впливу УЗК на організм працюючих можуть бути різ-
ними в залежності від способу його поширення в навколишнім
середовищі (рідкий, твердий, газоподібний) і типу генераторів.
Через повітря УЗК можуть шкідливо впливати на працюючих при
експлуатації потужних ультразвукових джерел високої частоти,
коли УЗК комбінуються зі звуковими. Через рідкі й тверді сере-
довища УЗК можуть впливати на організм контактним способом
при роботі установок, коли можливість переходу УЗК із більш
щільного середовища в менш щільне (повітря) дуже мале (відбу-
вається їхнє відображення).
У працюючих з ультразвуковим обладнанням нерідко спостері-
гаються функціональні порушення нервової і серцево-судинної
систем, зміна тиску, складу і властивостей крові. Часті скарги на
головні болі, швидку стомлюваність, втрату слухової чутливості.
Рівні звукових тисків, відповідно до ДСТУ 12.1.001–75, не
повинні перевищувати на середньогеометричній частоті смуги:
12,5 кГц – 75 дб; 16 кГц – 85 дб; 20 кГц і вище – 110 дб.
Існує кілька способів пониження рівня звукового тиску УЗК:
зниження ультразвуку в джерелі, звукопоглинання і звукоізоля-
ція. Найбільш ефективний засіб – звукоізоляція. Гарні звукоізо-
люючі властивості мають металеві кожухи з листової сталі тов-
щиною 1,5-2 мм, покриті гумою товщиною до 1 мм. Застосову-
ють різні матеріали: пористу гуму, паралон і органічне скло.
68 25
У навколишнім середовищі джерелом інфразвуку можуть бу-
ти землетруси, урагани, шторми і т.п. Людина піддається впливо-
ві інфразвуку й на виробництві, транспорті. Інфразвукові хвилі
виникають при роботі компресорів, турбін, дизельних двигунів,
кондиціонерів, вентиляторів й ін., тобто великогабаритних ма-
шин і механізмів. До інфразвуку відносять частоти коливань ни-
жче 20 Гц.
Фізіологічно найбільш активним для людини є діапазон час-
тот від 2 до 17 Гц через резонансні явища з боку внутрішніх ор-
ганів. Цим пояснюють нервово-психічні явища, що спостеріга-
ються в людини при дії інфразвуку. Інфразвук є головним вину-
ватцем нервових хвороб, нервової втоми жителів великих міст.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та
еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ і ПК
визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98 (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Допустимі рівні звуку еквівалентні рівні звуку і рівні звукового ти-
ску в октавних смугах частот
Рівні звукового тиску в дБ
в октавних смугах із середньогеометричними
Вид трудової діяльно- частотами, Гц
сті, робочі місця
31,5 63 125 250
500
1000
2000
4000
8000
Рівні
звуку,
дБА
Програмісти 86 71 61 54 49 45 42 40 38 50
Оператори в залах об-
робки інформації на
ПК та оператори ком-
п’ютерного набору
96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
У приміщеннях для
розташування шум-
них агрегатів ПК
103 91 83 77 73 70 68 66 64 75
На комп’ютеризованих робочих місцях основними джерелами
шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери
ударної дії. Для зниження рівнів шуму рекомендується розміщати
друкувальні пристрої ударної дії (матричні, шрифтові принтери
тощо) в іншому приміщенні або огородити їх звукоізолюючими
екранами.
4. Заходи захисту та збереження здоров’я й підвищення пра-
цездатності користувачів ВДТ
4.1. Інструктаж. Порядок проведення інструктажу
Підвищення рівня знаннь в питаннях охорони праці у працю-
ючих на підприємстві досягається систематичними семінарами,
суть яких полягає в ознайомленні працюючих із правилами без-
пеки й виробничої санітарії та у вихованні свідомого ставлення
до їх виконання.
Найбільш широко використовуються такі методи:
• Інструктування – усне (загальне та на робочому місці),
письмове (інструкції, плакати, надписи та ін.).
• Навчання – на курсах підвищення кваліфікації.
• Масово-пояснююча робота – усна (лекції, семінари, журна-
ли, обговорення причин нещасних випадків), наочна (виставки,
екскурсії, перегляд фільмів), друкована (книжки, брошури, газет-
ні статті та ін).
• Заходи загального порядку (загальномасові перегляди, кон-
сультації, наради та ін.).
Для забезпечення планового проведення робіт по вивченню
питань з охорони праці на підприємствах організовується кабінет
по техніці безпеки, роботу якого можна розділити на навчальну,
довідково-методичну й інформаційно-виставкову.
Інструктаж і навчання безпеки праці на підприємствах чи ор-
ганізаціях проводять згідно з положенням, розробленим Мініс-
терством охорони здоров’я та відповідними організаціями.
З новими працівниками, що вливаються в колектив, перед до-
пуском до роботи проводять ввідний інструктаж та інструктаж на
робочому місці.
Ввідний інструктаж проводиться з метою ознайомлення із
загальними правилами по техніці безпеки, виробничої санітарії,
правилами внутрішнього трудового розпорядку й основами зако-
нодавства.
Ввідний інструктаж проводиться в кабінеті по техніці безпеки
із відповідним записом у спеціальному журналі по техніці безпе-
ки. При цьому використовуються навчальні посібники по техніці
безпеки, які затверджені головним інженером підприємства чи
організації.
Інструктаж на робочому місці проводиться з метою ознайом-
лення з діючими інструкціями по охороні праці для даної профе-
26 67
500 мм, а кут нахилу поверхні – від 15° вперед до 5° назад. Повер-
хня сидіння має бути плоскою, передній край – заокругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина – не
менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм.
Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0–30° відносно
вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю
сидіння повинна регулюватись у межах 260–400 мм.
Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно
застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не
менше 250 мм, шириною – 50–70 мм, що регулюються по висоті
над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітни-
ками в межах 350–500 мм.
Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають бути на-
півм’якими, з неслизьким, таким, що не електризується та повіт-
ропроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість
легкого очищення від забруднення.
Рис. 3.6. Деякі ергономічні характеристики робочого місця з ВДТ
Конструкція виробничих меблів для користувача ВДТ має
бути такою, щоб забезпечувати йому підтримання оптимальної
робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні
ніг на підлозі або на підставці для ніг; стегна – в горизонтальній
площині; верхні (плечові) частини рук – вертикальні; кут ліктьово-
го суглоба (між плечем та передпліччям) – 70-90°; зап’ястки зігнуті
під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил
голови вперед в межах 15-20° до вертикалі (рис. 3.6).
Оскільки зовнішні шуми (вулиця, суміжні приміщення) також
можуть негативно впливати на функціональний стан операторів
ВДТ, то стіни приміщень, в яких розташовані комп’ютеризовані
робочі місця, бажано облицювати звукопоглинаючими матеріа-
лами. Однак доцільність їх застосування повинна бути обґрунто-
вана спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Зву-
копоглинаюче облицювання стін (іноді й стелі) необхідно здійс-
нювати матеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звуко-
поглинання в межах частот 31,5-8000 Гц і дозволені для оздоб-
лення приміщень органами державного санітарно-
епідеміологічного нагляду.
Під час виконання робіт з ВДТ і ПК у виробничих приміщен-
нях значення характеристик вібрації на робочих місцях не пови-
нні перевищувати допустимі значеня, визначені СН 3044-84 та
ГОСТ 12.1.012-90.
Для зниження вібрації обладнання, пристрої, пристосування
необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючі прокладки,
передбачені нормативними документами.
Виробниче освітлення
Робота користувачів комп’ютерів характеризується значним
напруженням зорового аналізатора, тому винятково важливе зна-
чення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць.
Зоровий дискомфорт може бути викликаний:
– неправильною орієнтацією робочого місця відносно світ-
лових отворів (вікон);
– неадекватними світловими характеристиками світильни-
ків (та/або) неправильним їх просторовим розташуванням відно-
сно робочих місць;
– засліплюючою дією яскравих предметів, що знаходяться в
полі зору користувача (пряма блискість);
– дзеркальним відбиттям на екрані предметів із високою
яскравістю, що знаходяться за спиною користувача (відбита бли-
скість);
– неправильним розподілом яскравості в полі зору користу-
вача;
– засвіченням екрана прямим чи розсіяним світлом світиль-
ників або небосхилу через світлові отвори.
Для забезпечення максимально комфортних умов зорової ро-
боти вагому роль відіграє оптимізація кількісних та якісних пока-
27
66
зників освітлення. Однак ці показники суттєво залежать від спе-
цифіки використання ВДТ.
Важливо також забезпечити однакові рівні освітленості екрана,
клавіатури та документа (паперового носія інформації). Дослідже-
но, що при інтенсивній зоровій роботі з документом та ВДТ, зок-
рема при комп’ютерному наборі даних користувач до 20 тис. разів
за зміну переводить погляд із документа на клавіатуру та екран.
При неоднаковій освітленості цих трьох об’єктів переведення по-
гляду у користувача викликає неминучу переадаптацію зорового
аналізатора. Тому інтенсивність освітлення поверхні, де знахо-
диться документ і клавіатура, не повинна перевищувати яскравості
екрана ВДТ. Нормований рівень освітленості на робочому столі в
зоні розташування документа: 300–500 лк.
Несприятливий вплив на зорову роботу користувача ВДТ мо-
же здійснювати дзеркальне відбиття на екрані яскравих елементів
неправильно розташованих світильників або ділянок стелі чи вік-
на, на які падають сонячні промені. Такі дзеркальні відбиття при
відносно невеликій яскравості екрана ВДТ можуть викликати
практично повну втрату контрасту зображення.
Розрахуємо, наприклад, втрату відносного контрасту К зо-
браження на екрані ВДТ з яскравістю фону ВФ=10 кд/м2 та яскра-
вістю знаків ВЗН=100 кд/м2 при накладанні на нього відбиття з
яскравістю ВВІД=500 кд/м2.
Контраст знаків без впливу дзеркального відбиття складає:
9. 1 =
−
=
Ô
ÇÍ Ô
Â
K Â Â
Контраст знаків на екрані при накладанні дзеркального від-
биття дорівнює: [( ) ( )]
( ) 0,176. 2 =
+
+ − +
=
Ô Â²Ä
ÇÍ Â²Ä Ô Â²Ä
 Â
   Â
K
Як видно з наведеного прикладу, контраст знаків на екрані при
накладанні дзеркального відбиття зменшився більш ніж у 50 разів.
Ліквідувати контрастопонижуючий вплив дзеркального від-
биття на екрані та засвітлень, що викликані високими рівнями
розсіяного світла, шляхом підвищення яскравості знаків недоці-
льно, оскільки при цьому погіршується помітність літер і цифр у
наслідок виникнення “розмитості” (нечіткості) їх контурів.
Рис. 3.5. Основні принципи конструювання робочого стільця: 1 – відстань
від стола до сидіння, що відповідає висоті розміщення ліктів; 2 – простір під
столом для розміщення ніг; 3 – простір між стегном та поверхнею сидіння для
виключення стиснення тканин; 4 – заокруглений край, що виключає локаль-
ний тиск на нижню поверхню стегон; 5 – простір позаду колінних суглобів,
який дозволяє повністю використовувати глибину крісла; б – простір позаду
куприка, що дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 7 – профіль
спинки та висота її розміщення, що відповідає кривизні поперекової області;
8 – лопатки, які повинні бути вище спинки стільця
Робочий стіл для ВДТ, як правило, має бути обладнаним підста-
вкою для ніг шириною не менше 300 мм і глибиною не менше 400
мм, із можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута
нахилу опорної поверхні – в межах 20°. Підставка повинна мати ри-
флену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. За-
стосування підставки для ніг тими, в кого ноги не дістають до підло-
ги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забез-
печення оптимальної робочої пози, є обов’язковим.
Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання
раціональної робочої пози під час виконання основних виробни-
чих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець
повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та
кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від пе-
реднього краю сидіння, висоті підлокітників.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плав-
ним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Зусилля при цьому
не повинні перевищувати 20 Н. Хід ступінчастого регулювання
елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм,
для кутових – 2-5°.
Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400
мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-
28
65
Важливий момент в організації робочого місця – визначення
виробничої площі. Необхідність в цьому трактується тим, щоб ця
площа дозволяла з найменьшими зусиллями енергії безпечно і
продуктивно вести трудовий процес, тобто відповідала нормам
технологічного проектування (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Планування робочого місця, коли робочі столи розташовують-
ся один за одним: 1 – робочий стіл; 2 – шафа для збереження докумен-
тації; 3 – стілець; 4 – стіна; 5 – виробнича площа робочого місця (за-
штрихована пунктиром)
Розмір загальної виробничої площі S конкретного робочого
місця можна визначити за формулою: S = (a + á + â + ã)⋅ (ä + å),
де а – довжина шафи; б – відстань між шафою і столом; в – дов-
жина стола; г – відстань від стола до стіни; д – ширина стола; е –
відстань між столами.
3.3. Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях із ВДТ
Вимоги до конструкції робочого столу, стільця, підставки для
ніг на робочих місцях із ВДТ визначаються ДНАОП 0.00-1.31-99.
Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам
ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій
поверхні всього обладнання та прилаштувань, що використову-
ються, з урахуванням їх розмірів та конструктивних особливос-
тей. Висота робочої поверхні столу для ВДТ має бути в межах
680–800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість ви-
конання операцій у зоні досяжності моторного поля.
Рекомендовані розміри столу: висота – 725 мм, ширина – 600-
1400 мм, глибина – 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати про-
стір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500
мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої
ноги – не менше 650 мм (рис. 3.5).
При зміні зовнішньої освітленості виникає необхідність у ре-
гулюванні яскравості екрана. Для цього користувач натискає від-
повідні кнопки чи крутить ручки регулювання залежно від моделі
дисплея. За даними кількох фахових журналів у Японії вже роз-
роблений дисплей, який автоматично змінює яскравість екрана
при зміні зовнішньої освітленості, що значно зменшує переадап-
тацію __________органів зору користувача.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, освітлення у приміщен-
нях із ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за норма-
ми природне освітлення доповнюється штучним. Природне осві-
тлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уник-
нення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли світ-
лові отвори (вікна) зорієнтовані на північ чи північний схід. Кое-
фіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче
1,5%, відповідно до вимог СНиП 11-4-79 “Естественнос й искусс-
твепное освещение. Нормы проэктирования”.
Для забезпечення відносної постійності природного освітлен-
ня незалежно від погодних умов чи пори року необхідно вікна
обладнати сонцезахисними регульованими жалюзями або світло-
розсіюючими шторами з коефіцієнтом відбиття 0,5–0,7.
Розташовувати робочі місця з ВДТ необхідно так, щоб у поле
зору користувача не потрапляли вікна або світлі поверхні світи-
льників. Окрім того, вони не повинні також знаходитися безпосе-
редньо за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.
Як джерело штучного світла застосовуються люмінесцентні
лампи, які краще поєднуються з природним освітленням, ніж лам-
пи розжарювання. Окрім того, вони створюють більш дифузні сві-
тлові потоки, через що знижується можливість засліплюючої дії
світла, відбитого екраном. Найкраще застосовувати люмінесцентні
лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів
випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в подовжній і
поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2, а
захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°.
Світильники місцевого освітлення повинні мати захисний кут
не менше 40°, а джерелами світла в них можуть бути встановлені
й лампи розжарювання, хоча перевагу все ж таки слід надавати
люмінесцентним лампам.
Для обмеження прямої близькості від джерел природного (ві-
кна) та штучного (світильники) освітлення необхідно, щоб яскра-
29
64
вість їх поверхонь, що перебувають у полі зору, не перевищувала
200 кд/м2, яскравість же відблисків на екрані ВДТ не повинна пе-
ревищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі – 200 кд/м2. Обмежити
засліплюючу дію відблисків на екрані.
Отже, для створення сприятливих умов зорової роботи, які б
виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професій-
них захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці,
виробниче освітлення повинно відповідати таким вимогам:
– освітленість на робочій поверхні має бути відповідною харак-
теру зорової роботи і знаходитися в межах встановлених норм;
– рівномірність і постійність рівня освітленості для уникнення
частої переадаптації зорового аналізатора;
– не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;
– обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;
– не зменшувати необхідний контраст фону й об’єктів, зобра-
жених на екрані ВДТ;
– не створювати небезпечних та шкідливих виробничих фак-
торів (шум, теплові випромінювання, ураження струмом та ін.);
– бути надійним і простим в експлуатації, економічним та ес-
тетичним.
1.3. Психофізіологічні особливості людини
Людина, взаємодіючи з технічними засобами праці, прагне
уникнути несприятливого впливу з боку останніх. Тому необхід-
но створити такі умови праці для й технічні характеристики засо-
бів праці людини, які б наряду з високою працездатністю людини
забезпечували їй ще й необхідну зручність у роботі, зберігали
здоров’я і професійне довголіття. При цьому необхідно врахову-
вати реальні можливості людини, її антропометричні, фізіологіч-
ні та психологічні особливості.
Фізіологічні дані. З погляду фізіології людина є складною си-
стемою різноманітних взаємопов’язаних органів і систем, які ви-
конують відповідні функції. Навантаження на будь-який орган
людини впливає на інший, а деякі з них можуть зазнати й пошко-
джень у випадку неправильного використання комп’ютерної тех-
ніки. До таких відносять: зорову систему, головний та спинний
мозок, опорно-рухову систему.
Промені світла, проникаючи в око, проходять через рогівку,
кришталик, склоподібне тіло і потрапляють на внутрішню оболо-
нку ока – сітківку. В ній розташовані світлочутливі рецептори –
Рис. 3.2. Оптимальні значення кутів в суглобах тіла: а – поза
сидячи; б – поза стоячи
У моторному полі (рис. 3.3) також розрізняють три зони. Зона
оптимальної досяжності 1 – важливі засоби керування, що ви-
користовуються дуже часто – 2 рази за хвилину й частіше. Зона
легкої досяжності 2 – засоби керування, що використовуються 2
рази за хвилину. Зона досяжності 3 – засоби керування, що ви-
користовуються менше ніж 2 рази в годину.
Рис. 3.3. Зони для виконання ручних операцій
і розміщення засобів керування
Окрім зон зорового спостереження і зон досяжності засобів
керування, при проектуванні робочого місця необхідно знати та-
кож антропометричні дані конкретного оператора. Статистичні
характеристики основних антрометричних ознак чоловіка і жінки
наведені в ГОСТ 12.2.049-80.
Для створення комфортних і високопродуктивних умов праці
на робочому місці має велике значення й допоміжне обладнання,
організаційно-технічне оснащення, тому вони повинні відповіда-
ти ергономічним вимогам.
30 63
ватися в робочій зоні тощо. Рекомендації для вибору робочого
положення наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Характеристика робочих положень оператора
Положення Зусил-
ля, Н
Рух під
час робо-
ти
Робоча
зона,
см
Особливості
діяльності
Сидячи
До 80 Обмеже-
ний 38-50
Мала статична
стомлюваність,
більш спокійне
положення рук,
можливість ви-
конання точної
роботи
Сидячи-стоячи
50–100
Середній
(можли-
вість пе-
ріодичної
зміни
пози)
50-75
Достатньо ве-
ликий огляд і
зона досяжності
рук
Стоячи
100-120
Великий
(довіль-
ність по-
зи та ру-
ху)
> 75
Краще викорис-
тання сили, бі-
льший огляд,
швидка стомле-
ність
Для забезпечення рівномірного навантаження на м’язи розумно
передбачити зміну робочих положень. Для того, щоб поза оператора в
робочому положенні була фізіологічно правильно обумовлена, необ-
хідно забезпечувати оптимальні положення частин тіла рис. 3.2.
В інформаційному полі розрізняють три зони зорового спосте-
реження (рис. 3.1). В зоні 1 розташовують засоби відображення ін-
формації, які потребують точного і швидкого зчитування показни-
ків, інформації тощо. В зоні 2 часто використовують засоби інфор-
мації, які вимагають менш точного і швидкого зчитування, в зоні 3
– засоби відображення, що використовуються рідко.
Робоче місце включає в себе інформаційне поле (простір із за-
собами відображення інформації) і моторне поле (простір із за-
собами керування).
палички (близько 120 млн.) та колбочки (близько 7 млн.). Основ-
на маса колбочок зосереджена в центральній частині сітківки, яка
називається жовтою плямою. Колбочки подразнюються лише яс-
кравим світлом і беруть участь у точному сприйнятті форми, ко-
льору та деталей предмета. В міру віддалення від центру кіль-
кість цих рецепторів зменшується, а кількість паличок зростає.
На периферії сітківки знаходяться тільки палички. Вони володі-
ють дуже високою світловою чутливістю, тому реагують навіть
на слабке, присмеркове світло. Основою центрального зору яв-
ляються колбочки. Інші відділи сітківки зумовлюють боковий,
або периферійний, зір, при якому форма предмета сприймається
не так чітко. При роботі за дисплеєм комп’ютера найбільше на-
вантаження припадає на центральний зір.
У сітківці світло перетворюється на нервові імпульси, які по
зоровому нерву передаються в головний мозок до зорового
центру кори великих півкуль. Тут відбувається остаточне розріз-
нення подразнень – форми предметів, їхнього забарвлення, вели-
чини, освітленості, розташування й руху.
Залежно від того, на якій відстані розташований предмет, що
розглядається, циліарний м’яз ока, отримавши команду, натягуєть-
ся чи розслабляється, змінюючи в такий спосіб опуклість кришта-
лика. Така властивість ока називається акомодацією. З віком кри-
шталик втрачає свою еластичність і знижується гострота зору.
При переведенні погляду з темного фону на світлі предмети
чи навпаки діаметр зіниці змінюється. Цей процес, при якому око
пристосовується до зміни рівня освітленості предметів, що роз-
глядаються, називається адаптацією. Швидкість адаптації зале-
жить від контрасту двох суміжних фонів. Явища акомодації та
адаптації використовуються, зокрема, для визначення зорової
втоми та зниження гостроти зору в операторів відеодисплейних
терміналів (ВДТ).
Винятково важлива для будь-якої людини, особливо працюю-
чої за дисплеєм, здатність ока розрізняти незліченне різноманіття
кольорових відтінків. Усі кольорові тони утворюються при змі-
шуванні кількох кольорів із семи основних кольорів спектра –
фіолетового, синього, блакитного, зеленого, жовтого, оранжево-
го, червоного. На екрані дисплея кольорове зображення форму-
ється завдяки трьом основним кольорам (RGB).
Опорно-рухову систему утворюють кістки скелета із сугло-
бами та м’язами. Обидві ці частини зв’язані між собою анатоміч-
62 31
но та функціонально. Руховий процес, що відбувається в місцях
з’єднання кісток, здійснюється завдяки здатності м’язової ткани-
ни, яка належить до активної частини опорно-рухової системи,
скорочуватись. Кістки та суглоби беруть участь у руховому про-
цесі пасивно, підкоряючись дії м’язів. Однак вони відіграють ос-
новну роль у здійсненні опорної функції.
Скелетні м’язи виконують як статичну діяльність, фіксуючи
тіло в певному положенні, так і динамічну, забезпечуючи пере-
міщення тіла в просторі й окремих його частин одна відносно од-
ної. Статичний вид м’язової діяльності, характерний для роботи
користувачів комп’ютерів, більш виснажливий і призводить до
швидкої розвитку втомлюваності та больових відчуттів. Найчас-
тіше від довготривалих статичних навантажень "страждають"
поперековий і шийний відділи хребта.
Основна властивість усіх видів м’язів – властивість скорочу-
ватися. Механізм м’язового скорочення "запускається" нервовим
імпульсом, який надходить до м’яза по руховому нейрону.
Будь-який рух тіла людини чи його частин контролюється
центральною нервовою системою; вона справляє діяльність опо-
рно-рухового апарату на виконання певного завдання, що реалі-
зується послідовним скороченням відповідних груп м’язів. Таку
форму рухової активності називають свідомими рухами, а узго-
джену діяльність м’язових груп при здійсненні рухового процесу
– координацією рухів. Добра координація рухів, яка забезпечує
високу спритність, точність, швидкодію – безумовна умова до
кандидатів на посаду оператора ВДТ.
Центральна нервова система, до якої належать головний і
спинний мозок, контролює всю діяльність організму людини та
керує нею. Основною діяльністю центральною нервовою систе-
мою є рефлекс, під яким розуміють реакцію організму на будь-
яке подразнення. Рефлекторна дія здійснюється в такі основні
етапи: сприйняття інформації рецептором; надходження збу-
дження від рецептора по чутливому нейрону до центру; розпізна-
вання інформації та програмування відповіді; передача сигналу з
центру по руховому нейрону до робочого органу; "відпрацюван-
ня" робочим органом відповіді організму на подразнення рецеп-
тора.
Діяльність головного мозку відзначається високою гнучкістю й
надійністю. Сигнали від рецепторів, що несуть інформацію про
стан довкілля та внутрішнього середовища, надходять до кори ве-
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:58 | Сообщение # 6 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| 3.2. Організація робочого місця людини-оператора
Робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебуван-
ня працівника в процесі трудової діяльності. Правильна організація
робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшен-
ню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності.
Проведені дослідження показують, що при раціональній організації
робочих місць продуктивність праці зростає на 15–25%.
Організація __________робочого місця передбачає:
– правильне розміщення робочого місця у виробничому при-
міщенні;
– вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення,
виробничих меблів з урахуванням антропометричних характери-
стик людини;
– раціональну компановку обладнання на робочих місцях;
– урахування характеру та особливостей трудової діяльності.
ДНАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочо-
го місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з
ВДТ рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися
так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть
змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного
світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.
Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпе-
чувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного
розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ. Ра-
бочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические
требования”, характеру та особливостям трудової діяльності.
Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, по-
винна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3. При роз-
міщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:
– робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м
від стін зі світловими прорізами;
– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути
не меншою за 1,2 м;
– відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та
екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.
При виборі положення оператора необхідно врахувати фізичну
складність роботи, розміри робочої зони, необхідність пересу-
32 61
Таблиця 3.2
Вимоги до відеотерміналів
Найменування параметра Значення параметра
Яскравість знака (яскравість фону), кд/м2 від 35 до 120
Зовнішня освітленість екрана, лк від 100 до 250
Контраст (для монохромних зображень) від 3:1 до 1,5:1
Нерівномірність яскравості в робочій зоні
екрана
не більше 1,7:1
Відхилення форми робочої зони екрана
від прямокутності:
по горизонталі та вертикалі не більше 2%
по діагоналі не більше 4% відношення
суми коротких сторін до
суми довгих
Різниця довжин рядків або стовпчиків не більше 2% середнього
значення
Розмір мінімального елемента зображення
(піксели) для монохромних зображень, мм
0,3
Допустима тимчасова нестабільність не
повинна бути зображення (мигання)
зафіксована у 90% спосте-
рігачів
Відбивна властивість, дзеркальне та змі-
шане відображення (відблиск), %
не більше 1
Відношення ширини знака до його висоти
для великих літер
від 0,7 до 0,9
Мінливість розміру знака не більше 5% висоти
Ширина лінії контуру знака 0,15 – 0,1 висоти знака
Модуляція щодо яскравості растру:
для монохромних зображень
не більше 0,4
для багатоколірних зображень не більше 0,7
Відстань між рядками не менше ширини контуру
знака або одного елемента
зображення
– висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;
– виділення кольором та місцем розташування окремих клавіш;
– наявність заглиблень посередині клавіш;
– однаковий хід всіх клавіш із мінімальним опором натисканню
0,25 Н та максимальним – не більше 1,5 Н;
– виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів
(англійського, українського або російського).
ликих півкуль, розподіляючись по відповідних центрах: зорові си-
гнали проектуються в потиличну частку, слухові – в скроневу, ру-
хові – в тім’яну, смакові та нюхові – в лобову. Різні центри опра-
цьовують свою, специфічну інформацію, однак вони частково дуб-
люють один одного.
У кожному цілісному поведінковому акті людини всі відділи
центральної нервової системи – від спинного мозку до кори вели-
ких півкуль головного мозку – разом з робочими органами, якими
вони керують, працюють як єдине ціле, утворюючи функціональ-
ну систему.
Психологічні можливості та особливості. Психологічні яви-
ща – це постійні регулятори діяльності людини. Вони можуть
здійснювати підсилюючу чи послаблюючу дію. Так, наприклад,
дія шуму на людину в інтер’єрі зелених тонів дещо знижується.
Холодні тони інтер’єру знижують сприйняття високих темпера-
тур. Час сприйняття сигналів органами зору складає – 0,15– 0,25
с, слуху – 0,10–0,20 с, відчуття – 0,10–0,25 с, болю – 0,15–0,90 с,
температури – 0,25–1,60 с. Однак в умовах психологічного на-
пруження цей час може бути значно збільшений.
На психологічні можливості людини значно впливають: інфо-
рмаційне перевантаження, високий темп роботи, низька мотивація
праці, перенапруження зорового чи слухового аналізатора, невід-
повідність умов та знарядь праці психофізіологічним властивостям
людини та ін. Психологічний “тиск” призводить до швидкого роз-
витку фізичної та нервової втоми, яка знижує швидкість і точність
рухів, притупляє пильність та увагу, порушує сприйняття ситуації.
Психологічні можливості людини значно залежать від її емо-
ційного стану. Так після конфліктних ситуацій, виробничих невдач,
незаслужених образ з боку керівництва чи колег по роботі об’єм
уваги різко звужується, переключення її загальмовується, м’язи на-
пружуються, рухи стають різкими, неточними, погано скоордино-
ваними, порушується пам’ять. Людина забуває послідовність дій,
неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок. То-
му людей, психологічні можливості яких обмежені, а емоційний
стан нестійкий, неприпустимо призначати на відповідальні роботи,
до яких можна віднести й роботу оператора.
Отже, психологічні можливості визначаються, в основному,
станом психологічного здоров’я оператора, під яким розуміють
емоційну стійкість, вміння володіти собою, здатність швидко
60 33
пристосовуватись до складних ситуацій та їх переборювати, зда-
тність за короткий час відновлювати психологічну рівновагу.
Фактори дії комп’ютера на людину
Як показали результати численних наукових праць із викори-
станням новітньої вимірювальної техніки світового і вітчизняно-
го виробництва, монітор ПК є джерелом декількох видів полів та
випромінювань (рис. 1.3), а саме:
- рентгенівського;
- ультрафіолетового (315-400 нм);
- видимого (400-700 нм);
- ближнього інфрачервоного (700-1050 нм);
- дальнього інфрачервоного (1050 нм -1 мм);
- КВЧ – ОВЧ - діапазонів (300 гГц – 300 мГц);
- ОВЧ – СЧ - діапазонів (300 МГц – 3 мГц);
- СЧ – ОНЧ - діапазонів (3 мГц – 3 кГц);
- ІНЧ – КНЧ - діапазонів (3 кГц – 3 Гц);
- електростатичного і торсійного полів.
Рис. 1.3. Види випромінювань ЕПТ монітора ПК
Монітори ПК випромінюють електромагнітні поля в дуже ши-
рокому діапазоні. В радіодіапазоні ці поля одержуються в резуль-
таті роботи електронно-променевою трубкою моніторів ПК. Осно-
вними ж джерелами служать горизонтальні і вертикальні котушки,
що сканують електронний промінь і працюють у діапазоні 15-35
кГц. На відстані 50 см від екрану переважна напруга електричних
Після введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 (з 1 вересня 1999
року) забороняється використання для виробничих потреб нових
відеотерміналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних при-
строїв, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні або в
стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці,
життя і здоров’я людей, без наявності виданого в установленому
порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою
сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відпові-
дність обов’язковим вимогам.
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні при-
строї, вітчизняні та імпортні, що перебувають в експлуатації на
час введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного
сертифіката, протягом двох років після дати введення в дію вка-
заного ДНАОП повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечнос-
ті та нешкідливості для здоров’я людини, відповідності вимогам
чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про
охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл ор-
ганів державного нагляду за охороною праці на проведення такої
роботи. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, у табл. 3.2 наведені
вимоги до відеотерміналів.
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромаг-
нітного випромінювання:
– напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навк-
руги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:
у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 25 В/м, у діапазоні частот 2 - 400
кГц – 2,5 В/м;
– щільність магнітного потоку не повинна перевищувати: в діа-
пазоні частот 5 Гц - 2 кГц – 250 нТл, у діапазоні частот 2 - 400
кГц – 25 нТл;
– поверхневий електростатичний потенціал не повинен пере-
вищувати 500 В;
– потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані
5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищува-
ти 100 мкР/год.
Вимоги до клавіатури:
– наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут на-
хилу клавіатури в межах від 5° до 15° і виготовлений із матеріалу з
великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
– виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можли-
вістю вільного переміщення;
34 59
Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на
оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600
мм, з урахуванням розміру абетково-цифрових знаків і символів.
Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру ек-
рана ВДТ наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ
Розмір екрана по діагоналі Відстань від екрана до очей, мм
35/38 см (14"/15")
43см(17")
48 см (19")
53(21")
600–700
700–800
800–900
900–1000
Розташування клавіатури на поверхні робочого столу повинно
забезпечити її стійкість до хитання та можливість її переміщення та
поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відпові-
дати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в
межах 5–10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено прос-
тору для опори долонь, то її треба розташовувати на відстані не ме-
нше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля
(рис. 5.1). Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній,
регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.
Робоче місце з ВДТ слід оснащувати пюпітром (тримачем)
для документів, що легко переміщується. Пюпітр повинен бути
рухомим і встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому
ж рівні та відстані від очей користувача, що й відеотермінал.
Тримач повинен бути достатньо стійким, щоб на документах, які
на ньому знаходяться, можна було проводити дописування від
руки чи невеликі виправлення. Для полегшення читання рекоме-
ндується використовувати прозору лінійку, що легко пересува-
ється по рядках. Поверхня пюпітра має бути матовою для уник-
нення відбиття світла при малих розмірах документа.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення – виве-
дення інформації на робочому місці має забезпечувати добру ви-
димість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм
введення – виведення інформації в зоні досяжності моторного
поля: по висоті 900–1300 мм, по глибині 400–500 мм. Під прин-
тери ударної дії потрібно підкладати вібраційні килимки для га-
сіння вібрації та шуму.
полів складає від 1 до 10 В/м, а інтенсивність магнітного поля – від
0,1 до 1 мГц. Відеотермінали також є джерелами електричних і
магнітних полів із частотою 50-60 Гц та їх гармонік.
Перші повідомлення щодо шкідливого впливу відеотерміна-
лів, пов’язані із хворобами шкіри обличчя, зафіксовані в Норвегії,
Швеції та Великобританії. У подальшому дослідження даної про-
блеми виявили, що можна понизити електростатичний потенціал
шляхом заземлення, встановлення екрана з металевої сітки або ж
підвищення вологості повітря до 50 %.
До сьогоднішнього дня проводяться подальші дослідження
шкідливої дії ПК на організм і мозок людини, результати яких
використовуються для розроблення нових технологій виготов-
лення комп’ютерної техніки та ВДТ і забезпечення збереження
здоров’я людини, що працює з ними. Деякі останні дослідження
пов’язані з дією на кору великих півкуль допустимих доз елект-
ромагнітного опромінення й інформаційною торсійною компоне-
нтою, що його супроводжує, котрі призводять до психологічного
дисбалансу, в тому числі й до зміни умовно-рефлекторній діяль-
ності, реакцій поведінки, стану короткочасної й довгочасної
пам’яті, біоелектричної активності різних структур мозку.
Крім того, нерухлива навантажена поза оператора, протягом ро-
боти з терміналом, зумовлює втому і виникнення болі в спинному
мозку, шиї, ключицях, а інтенсивна робота з клавіатурою викликає
болісні відчуття в ліктях, зап’ястях, у кистях і пальцях рук.
Діяльність оператора передбачає візуальне сприйняття відо-
браженої на екрані монітора інформації, тому значне наванта-
ження отримує зоровий апарат. Факторами, що найбільш сильно
впливають на зір, вважають:
1. Недосконалість способів створення зображення на екрані
монітора. Ця група факторів включає:
– неоптимальні параметри схем розгортки електронного про-
меня ЕПТ;
– несумісність параметрів монітора і графічного адаптера;
– недостатньо високе розрішення монітора, фокусування, не-
можливість зведення променів і низький рівень інших його техні-
чних характеристик;
– надлишкова або недостатня яркість зображення;
– торсійна компонента електромагнітного опромінення.
2. Непродумана організація робочого місця, котра є наслідком:
– наявності блимання на передній панелі екрана;
58 35
– відсутність необхідного рівня освітленості робочих місць;
– не дотримання відстані від очей оператора до екрана монітора.
Окрім вищезгаданих факторів, робота комп’ютера супрово-
джується акустичними шумами, включаючи ультразвук.
Таким чином, особливу гостроту набуває проблема захисту і
створення комфортних умов існування людини в професійній ді-
яльності й побутовому середовищі, пошук шляхів попередження
втрати професійної належності.
Синдром комп’ютерного стресу
Медики стривожені тим, що серед користувачів ПК виявле-
ний новий тип захворювання – синдром комп’ютерного стресу
оператора, який супроводжується головним болем, захворюван-
ням очей, алергією, роздратованістю, в’ялістю та депресією.
Симптоми захворювання різноманітні та численні. Як прави-
ло, наявність одиночного симптому малоймовірно, оскільки всі
функціональні органи людини взаємопов’язані. З цього приводу
можна провести класифікацію симптомів за принципом дії на ту
чи іншу частину організму.
1. Фізичні недомагання: сонливість, стомленість, відчуття по-
стійної втоми (навіть після відпочинку); головні болі після роботи;
головні болі в районі очей; головні болі в області чола; головні бо-
лі в інших частинах голови; відчуття поколювання, оніміння, болі
в руках, зап’ястях і кистях, шиї, спині, плечах і руках.
2. Захворювання очей: швидка втома, відчуття гострої болі,
сльозливість; часте моргання, відчуття тертя.
3. Порушення візуального сприйняття: нечіткість зору на да-
льній відстані зразу після роботи за комп’ютером; неясність зору
на близькій відстані (зображення на екрані погано фокусується
зоровою системою); неясність зору підсилюється протягом дня;
виникнення подвійного зору; головні болі; повільне перефокусу-
вання; косоокість.
4. Погіршення сконцентрованості і працездатності (дуже час-
то є наслідком візуальних порушень): сконцентрованість досяга-
ється важко; роздратованість під час та після роботи; втрата ро-
бочої точки на екрані, пропуски рядків, слів, уведення повторних
рядків; помилки при заповненні комірок таблиць.
Причинами різноманітних симптомів СКС, на думку медиків,
є п’ять основних факторів:
– неправильна робота очей і неправильне положення тіла;
3. Робочий простір людини - оператора
3.1. Обладнання робочих місць
Обладнання, яким оснащуються комп’ютеризовані робочі мі-
сця, може бути досить різноманітним і визначається, в основно-
му, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте ба-
зовими елементами комп’ютеризованого робочого місця вважа-
ється відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр
(тримач) для документів (допоміжне обладнання).
Саме від їх правильного розміщення на робочому місці ваго-
мо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні ро-
боти, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан
організму користувача.
Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зоро-
вого спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від
лінії зору користувача (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Зони зорового спостереження у вертикальній площині
(ГОСТ 12.1.032-78): І – зона зорового спостереження за засобами відо-
браження інформації (ЗВI), що використовуються дуже часто і вимага-
ють швидкого і точного зчитування показників; II – зона зорового спо-
стереження за ЗВІ, що часто використовуються; III – зона зорового спо-
стереження за ЗВІ, що використовуються рідко
Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків до-
сягається такою геометрією розміщення, коли верхній край від-
еотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований
вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш
сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20°
від вертикалі (при такому положенні голови м’язи шиї розслаб-
ляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиле-
ним назад на 20° від вертикалі.
36 57
джена наказом Міністерства охорони здоров’я від
31.12.97 № 382. Гігієнічна класифікація праці необхідна для оці-
нки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На
основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобі-
гання або максимальне обмеження впливу несприятливих вироб-
ничих факторів. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації,
умови праці розподіляються на 4 класи:
I клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких збері-
гається не лише здоров’я працюючих, а створюються передумови
для підтримування високого рівня працездатності;
II клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рів-
нями факторів виробничого середовища й трудового процесу, які не
перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих
місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлю-
ються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної
зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працю-
ючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді;
III клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю
шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні но-
рмативи й здатні справляти несприятливий вплив на організм
працюючого або його потомство;
IV клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що харак-
теризуються такими рівнями факторів виробничого середовища,
вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює
високий ризик виникнення важких форм гострих професійних
уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Для проведення атестації робочих місць (до затвердження
окремим наказом Міністерства охорони здоров’я України та Мі-
ністерства праці і соціальної політики) поки що застосовують Гі-
гієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості й не-
безпечності факторів виробничого середовища, важкості та на-
пруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від
12.08.86 № 4137-86. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови
праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати І або II кла-
су згідно з Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкі-
дливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важ-
кості та напруженості трудового процесу), затвердженої МОЗ
СРСР від 12.08.86 № 4137-86.
– носіння невідповідних окулярів або контактних лінз;
– неправильна організація робочого місця;
– підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень;
– низький рівень візуальної підготовки для роботи з
комп’ютером.
Дана інформація отримана за допомогою опитування операто-
рів ПК, а також результатів медико-біологічних досліджень дії ПК
на операторів, які проводилися Російським науково-дослідним ін-
ститутом охорони праці. Результати наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Результати дії ПК на користувачів
Процент опитаних операторів
Робота за дисплеями, місяці
_____Симптоми До 12
років
(не-
повна)
До 12
років
(повна)
більше
більше
Головний біль 8 35 51 76
Втома, головокружіння 5 32 41 69
Порушення нічного сну 8 15 50
Сонливість протягом дня 11 22 48 76
Зміни настрою 8 24 27 50
Підвищена дратівливість 3 11 22 51
Депресія 3 16 22 50
Пониження інтелектуальних мож-
ливостей, погіршення пам’яті
3 12 40
Натягнення шкіри чола і голови 3 5 13 19
Випадання волосся 3 5
Біль у м’язах 11 14 21 32
Біль в області серця, нерівне серце-
биття, задишка
5 7 32
Працездатність операторів ВДТ
Працездатність відображає здатність людини виконувати ро-
боту певної важкості та напруженості з необхідною якістю за
встановлений період часу.
У процесі роботи працездатність людини змінюється. На рис.
1.4 показана найбільш типова крива, яка характеризує зміну пра-
цездатності оператора за робочий цикл (зміну).
37
56
Як видно з рисунка, працездатність має відповідну протяж-
ність у часі та фазний характер зміни періодів. Виділяють чотири
періоди працездатності: період втягування в роботу (І); період
стійкої працездатності (II); період субкомпенсації (III); період
втоми (IV).
П
I
II III
IV
8 t, год
Рис. 1.4. Зміна працездатності оператора за робочий цикл (зміну)
Період втягування в роботу, який може тривати до півтори
години, виражається в поступовому підвищенні працездатності.
Важливою умовою високої працездатності є поступовість втягу-
вання в трудовий процес, причому людина повільніше включа-
ється в розумову роботу, ніж у фізичну.
Значного скорочення періоду втягування в роботу можна до-
сягти за рахунок попередньої підготовки працівника до роботи
(адаптації зору, слуху, виконання фізичних вправ) і шляхом по-
переднього розумового навчання. Суть останнього полягає в то-
му, що оператор перед початком роботи виконує одне чи кілька
ситуаційних завдань.
Другий період характеризується високою та стійкою праце-
здатністю. В цей час усі зміни фізіологічних функцій адекватні
робочому навантаженню і перебувають у межах фізіологічних
норм. Тривалість періоду залежить від інтенсивності роботи. Чим
більші навантаження, тим коротший другий період.
Збільшення тривалості періоду стійкої працездатності можна
досягти:
– раціоналізацією робочого місця;
– вдосконаленням засобів праці й трудового процесу;
– комфортними умовами праці;
– правильним поєднанням режимів праці та відпочинку;
– оптимальним рівнем напруження психофізіологічних функцій;
– зменшенням статичних навантажень;
– боротьбою з монотонністю;
– високою мотивацією праці.
регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин
через кожні дві години роботи;
– для операторів комп’ютерного набору слід призначати рег-
ламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після
кожної години роботи за ВДТ.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви пови-
нні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам
при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин ро-
боти, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну
годину тривалістю 15 хвилин.
У санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках,
коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламе-
нтовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не пови-
нна перевищувати 4 години.
Перерви під час роботи не повинні бути строго визначені за
часом, а необхідно передбачати певний творчий індивідуальний
підхід. Наведемо такий приклад. На одній фірмі, щоб оператори
ВДТ не забували про регламентовані перерви, в комп’ютері ввели
програму, яка автоматично відключала відеотермінал у визначе-
ний для перерв час на певний за тривалістю період. Однак ре-
зультат такого, на перший погляд, профілактичного заходу ви-
явився неочікуваним: у працівників підвищилась нервозність,
нестриманість, почастішали конфліктні ситуації. Як виявилось,
“насильницькі” дії комп’ютера щодо жорстко встановлених пере-
рв були, як “холодний душ” на розігріту людину. Раптове (неочі-
куване) відключення відеотермінала в найбільш важливий мо-
мент роботи або ж тривожне очікування моменту відключення
ВДТ, особливо при напруженій творчій роботі, негативно впли-
вали на нервову систему операторів. Пізніше програму замінили
на більш “демократичну”, яка лише нагадувала оператору ВДТ
про необхідність перерви в процесі роботи (з’являвся відповідний
напис у правому кутку відеотермінала).
Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98, які рег-
ламентують вимоги безпеки та санітарно-ґігієнічні вимоги до об-
ладнання робочих місць користувачів ВДТ, є ще ціла низка нор-
мативних актів загального призначення, які необхідно враховува-
ти під час організації роботи користувачів ВДТ. Важливим нор-
мативним актом є “Гігієнічна класифікація умов праці за показ-
никами шкідливості та небезпечності факторів виробничого се-
редовища, важності та напруженості трудового процесу”, затвер-
38 55
ку підприємства, організації чи установи. Як правило, тривалість
такої перерви – 40-60 хвилин. Тривалість і кількість інших внут-
рішньозмінних регламентованих перерв залежить від характеру
трудової діяльності, напруженості й важності роботи і визнача-
ється диференційовано для кожної професії.
За характером трудової діяльності при роботі з ВДТ ЕОМ та
ПЕОМ виділено три професійні групи згідно з діючим класифіка-
тором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):
– розробники програм (інженери-програмісти) – виконують
роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необ-
хідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою час-
тотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною
розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору,
концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження,
вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодич-
ним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконуєть-
ся в режимі діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошу-
ком помилок в умовах дефіциту часу;
– оператори електронно-обчислюваних машин виконують ро-
боту, яка пов’язана з обліком інформації одержаної з ВДТ за по-
переднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжу-
ється перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням, іншої
роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невели-
кими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього
ступення та виконується у вільному темпі;
– оператор комп’ютерного набору – виконує одноманітні за ха-
рактером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими не-
тривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з уведен-
ням даних із високою швидкістю, робота характеризується як фі-
зична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінці-
вок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація
зору переважно на документі), нервово-емоційним напруженням.
Відповідно до вищенаведеної класифікації, Санітарними пра-
вилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та
відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні
в залежності від характеру роботи:
– для розробників програм із застосуванням ПК належить
призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю
15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ;
– для операторів із застосуванням ПК потрібно призначати
Період субкомпенсації розглядається як початок розвитку
втоми. В цей період продуктивність праці ще зберігається на ви-
сокому рівні, але тільки завдяки вольовим зусиллям та за рахунок
перенапруження відповідних систем організму.
Період втоми характеризується зниженням продуктивності
праці при подальшому погіршенні функціонального стану опера-
тора. Почуття втоми стрімко наростає, а у фізіологічних системах
настає зміна показників. Швидше настають зміни в тих органах і
системах, які забезпечують виконання конкретної роботи. В опера-
торів ВДТ у цей період найчастіше появляються болі та різь в очах,
головний біль, судоми м’язів кисті, ниючий біль спини і шиї та ін.
Якщо в цей період не припинити роботи, то втома перейде в пере-
втому. При перевтомі період відновлення працездатності (відпо-
чинок) збільшується, а в організмі порушуються відповідні психо-
фізіологічні процеси. При наявності хронічної перевтоми можуть
настати функціональні й навіть паталогічні зміни.
Однією з особливостей праці операторів є виражена післядія –
мимовільний напружений стан центральної нервової системи вже
після фактичного припинення роботи. Мозок на якийсь час про-
довжує “працювати” в попередньому режимі та ритмі, хоча нова
інформація вже не надходить. Це призводить до того, що частина
часу, відведеного на відпочинок, не використовується за прямим
призначенням. Тобто зрозуміло, що короткочасні перерви в цих
умовах неефективні. Час відпочинку повинен бути збільшений на
той проміжок, протягом якого центральна нервова система подо-
лає післядію і організм почне повноцінно відпочивати, віднов-
люючи свій вихідний доробочий стан.
Працездатність оператора залежить від низки факторів, які
можна умовно поділити на зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх факторів належать: кількість і форма отриманої
інформації, зручність робочого місця, санітарно-гігієнічні умови,
характер взаємовідносин в колективі, моральні та матеріальні
стимули тощо.
До внутрішніх факторів відносять: рівень підготовки, стаж ро-
боти, тренованість, стан здоров’я, емоційна стійкість, вік та ін.
Працездатність оператора значно залежить від правильного,
режиму (навантаження, ритму) роботи. Графічно це зображено на
рис. 1.5, де суцільна лінія показує значення ефективної працезда-
тності оператора, а пунктирна – вимоги, які ставляться для вико-
54 39
нання завдання. Коли ці вимоги недостатні (1) або надмірні (3),
оператор витрачає додаткові зусилля (заштрихована зона).
I II III
Рис. 1.5. Працездатність оператора при різних режимах роботи
Отже, режими роботи 1 та 3 несприятливі для оператора. Зок-
рема, недостатні чи нерівномірні навантаження призводять до
неорганізованості, появи помилок та швидкої втомлюваності
оператора.
|
| |
| |
| Ellcrys | Дата: Пятница, 30.12.2011, 04:59 | Сообщение # 7 |
|
Любопытный соф
Группа: Администраторы
Сообщений: 56
Статус: Offline
| Принципи професійного відбору операторів ВДТ
На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу на-
дійність і продуктивність функціонування комп’ютеризованих си-
стем значною мірою залежать від правильного відбору та навчання
фахівців. Завдання професійного відбору - визначення людей, які
здатні найефективніше виконувати відповідні професійні завдання,
використовуючи при цьому певні технічні засоби.
Для операторів ВДТ основним змістом роботи є складний ком-
плекс розумової діяльності з невеликими елементами фізичної
праці. В основі взаємодії оператора з апаратурою - приймання,
опрацьовування інформації, прийняття та реалізація рішення.
Важлива особливість людини-оператора в тому, що оптимальне
опрацювання інформації, яка надходить до нього, відбувається тоді,
коли вона за обсягом узгоджена з його можливостями сприйняття
та не занадто велика чи мала. При великому навантаженні операто-
ри не встигають виконувати задані функції, але коли навантаження
дуже зменшується, то оператори втрачають активність.
Аналіз праці операторів ВДТ показує, що коли до цього виду
діяльності залучаються люди, які не мають достатніх здібностей
до такої роботи, то вони не лише значно довше та з більшими
труднощами оволодівають цією спеціальністю, але й частіше ро-
блять помилки та прорахунки. Тому при професійному відборі
необхідно ретельно перевірити відповідність психофізіологічних
властивостей кандидата до вимог, що висуваються до оператор-
ської діяльності.
– негайно повідомляти власника або безпосереднього керів-
ника робіт про кожну виявлену серйозну та безпосередню небез-
пеку, про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів
захисту, про несправності устаткування, інструменту та інших
засобів виробництва;
– не відключати захисні пристрої, не проводити самоцільних
змін конструкції і складу устаткування або його технічного нала-
годжування.
Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99, найпильнішої уваги заслугову-
ють Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
(ДСанПіН 3.3.2-007-98). Дані Санітарні правила складаються з
таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ
ЕОМ та ПЕОМ.
3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища
приміщень із ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
4. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць
із ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.
5. Вимоги до режимів праці й відпочинку при роботі з ВДТ
ЕОМ і ПЕОМ.
6. Вимоги до профілактичних медичних оглядів.
У Санітарних правилах вказано, що при організації роботи,
що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, потрібно пе-
редбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпо-
чинку, які передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак
втомлення і зниження працездатності. Роз’яснюється, що при ви-
конанні пртягом дня робіт, які належать до різних видів трудової
діяльності, за основну роботу з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ належить вва-
жати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої зміни
чи робочого дня.
Протягом робочої зміни мають передбачатися:
– перерви для відпочинку й вживання їжі (обідні перерви);
– перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно з тру-
довими нормами);
– додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з
урахуванням особливостей трудової діяльності.
Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодав-
ством про працю і правилами внутрішнього трудового розпоряд-
40 53
– організовує роботу працівника так, щоб повсякденна робота
з відеотерміналом регулярно переривалась паузами або іншими
видами діяльності, що знижують навантаження, зумовлене робо-
тою з відеотерміналом, відповідно до вимог Правил;
– організовує проведення обстеження зору працівника окуліс-
том не за кошти працівника перед початком роботи з відеотермі-
налом, потім періодично відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98, а
також при виникненні скарг на погіршення зору безкоштовно на-
дає індивідуальні окуляри коригування зору відповідно до умов
роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали,
що вони необхідні;
– забезпечує даними Правилами підприємство, керівників
служб та структурних підрозділів, безпосередніх керівників ро-
біт, робочі місця яких обладнані відеотерміналами та ПК, або які
виконують обслуговування, ремонт та налагодження
комп’ютерної техніки.
Працівник має право:
– на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної
кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може
бути наслідком роботи за відеотерміналом;
– на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів
коригування зору відповідно до умов роботи за відеотерміналом,
якщо результати досліджень показали, що вони необхідні;
– на інформацію про всі важливі питання його здоров’я та
безпеки, пов’язані з перебуванням за робочим місцем, а також
про заходи, що вживаються на виконання вимог цих Правил.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці”, праців-
ник зобов’язаний:
– знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про
охорону праці, даних Правил, інструкцій з охорони праці, інстру-
кцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання, правила по-
водження з устаткуванням, інструментом та іншими засобами
виробництва;
– використовувати засоби колективного та індивідуального
захисту;
– дотримуватись зобов’язань з охорони праці, передбачених
колективним договором (угодою, трудовим договором) та прави-
лами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, прохо-
дити в установленому порядку попередні та періодичні медичні
огляди;
Професійний відбір може здійснюватися такими методами:
стихійним, медичним, конкурсним та інженерно-психологічним.
Під час стихійного відбору кандидати на посаду оператора
призначаються з групи претендентів без урахування їх індивідуа-
льних здібностей.
Під час медичного відбору враховується лише один фактор –
стан здоров’я. За висновками медичної комісії про придатність до
роботи відібрані кандидати можуть призначатися на посади.
Під час конкурсного відбору кандидати на посади операторів
відбираються за результатами перевірки їх індивідуальних здіб-
ностей шляхом проведення іспитів або конкурсу документів.
Найбільше відповідає потребам професійного відбору інже-
нерно-психологічний метод. У цьому випадку кандидати на поса-
ду оператора відбираються з повним урахуванням антропометри-
чних, фізіологічних, психологічних та інших даних. В основі ін-
женерно-психологічного методу лежать два основних принципи:
активність та етапність відбору.
Під активністю відбору розуміють не лише факт визначення
кандидатів на посади операторів, але й удосконалення методів
навчання, а також органів керування. Основні напрями: максима-
льне пристосування органів керування та робочого місця опера-
тора до функціональних характеристик людини, раціональна ав-
томатизація керування; розробка алгоритмічних систем навчання,
оптимізація режимів тренувань, застосування засобів поліпшення
функціональних характеристик людини згідно з особливостями
окремого кандидата на професію.
Під етапністю відбору розуміють послідовність проведення
цієї роботи. Найбільш широко застосовується триетапний відбір.
Перший етап – відбір за висновками медичних комісій. Його
основне завдання полягає в тому, щоб виключити осіб, які за ста-
ном здоров’я не можуть виконувати ті чи інші функціональні
обов’язки оператора.
Під час другого етапу з’ясовується ступінь придатності тієї
чи іншої людини до виконання даних професійних обов’язків.
Третій етап відбору – контролюючий. До його завдання входять:
– своєчасне виявлення між працюючими спеціалістами і ти-
ми, що навчаються, осіб, які не можуть ефективно виконувати
свої функціональні обов’язки;
– розробка методики навчання, адаптованої до даного канди-
дата (групи кандидатів).
52 41
Розглянемо детальніше порядок відбору операторів на друго-
му та третьому етапах. Завданням цих двох етапів є відбір
кандидатів в оператори, які:
– мають набуті до початку роботи операторами навички, що
впливають на оволодіння спеціальністю оператора;
– характеризуються потрібною швидкістю отримання навичок
оператора.
При цьому завдання другого етапу полягає в тому, щоб звести
до мінімуму контингент осіб, яких залучають до відбору на апа-
ратурі. На цьому етапі відбір кандидатів для роботи за даною
спеціальністю проводиться за наслідками обстеження за допомо-
гою психофізіологічних тестів. Залежно від якості виконання ко-
жного тесту кандидат отримує окремий бал. Сума балів, одержа-
них при виконанні всіх тестів, є критерієм можливості викорис-
тання кандидата для роботи за спеціальністю.
Завдання третього етапу полягає в тому, щоб із високим сту-
пенем імовірності вирішити питання придатності до праці існую-
чої спеціальності кандидатів, які пройшли другий етап відбору.
На третьому етапі основною є оцінка діяльності кандидатів за
результатами їх праці в ситуаціях, характерних для реальних
умов праці. На цьому етапі фіксуються дані, які дозволяють зро-
бити остаточний відбір за можливостями кандидата в отриманні
необхідних знань. З цією метою розраховують коефіцієнт на-
вчання кандидата та початковий рівень підготовки до роботи за
даною спеціальністю.
Усі кандидати проходять короткий курс навчання на місцях
праці. Вони знайомляться з особливостями робочого місця,
обов’язками, порядком роботи та правилами безпеки. Після коро-
ткочасного навчання проводиться контрольний іспит, за резуль-
татами якого і робляться висновки.
При необхідності формування бригади чи зміни доцільно під-
бирати кандидатів з урахуванням психологічної сумісності, яка
передбачає оптимальне поєднання людей. В основу підбору по-
кладено спільність мети, смаків, звичок, подібність динамічної
спрямованості емоційно-вегетативних реакцій та ін.
Професійна сумісність передбачає зарахування до складу
групи осіб, на підготовку яких потрібні майже однакові витрати
часу та засобів.
Психологічна сумісність передбачає встановлення між особа-
ми групи відносин, які базуються на взаємодопомозі та увазі один
пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
України і переліком посад, при призначенні на які, особи зо-
бов’язані проходити навчання та перевірку знань з питань поже-
жної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом
МВС України від 17.11.94 № 628.
Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслу-
говування, налагодження і ремонту ПК при включеному живлен-
ні, та при інших роботах, передбачених переліком робіт із підви-
щеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронп-
раці від 30.11.93 № 123, зобов’язані проходити попереднє спеціа-
льне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних но-
рмативних актів з охорони праці.
Забороняється допускати осіб, віком до 18 років, до самостій-
них робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час
профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ПК та
при інших роботах, передбачених переліком важких робіт та робіт
зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороня-
ється застосовувати працю неповнолітніх, затвердженим наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46.
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про охорону праці”, пра-
цівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, на-
лагодження та ремонту ПК повинні забезпечуватись належними
засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці”, власник:
– на підставі цих правил, інших нормативно-правових актів про
охорону праці, примірника інструкцій, інструкцій з експлуатації
обладнання розробляє та затверджує інструкції з охорони праці за
професіями або на окремі види робіт з урахуванням фактичних
умов проведення робіт, технології, наявності __________обладнання й інстру-
менту, засобів захисту та рівня підготовки виконавців, проводить
відповідне навчання та інструктажі з працівниками;
– вживає необхідних заходів із тим, щоб робочі місця та засо-
би виробництва протягом всього часу їх використання підтриму-
вались у справному та безпечному стані, а виявлені недоліки, що
впливають на охорону праці та захист здоров’я працівників, були
своєчасно усунуті;
– відповідно до порядку проведення атестації робочих місць за
умовами праці проводить атестацію робочих місць для оцінки умов
праці. На підставі аналізу проведеної атестації вживає заходів для
унеможливлення виникнення небезпечних і шкідливих факторів;
42 51
засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що пе-
реміщуються в процесі роботи;
- портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно
використовуються на робочому місці;
- обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси
та прилади з невеликими пристроями індикації даних або резуль-
татів вимірювання;
- друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відео-
терміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);
- комп’ютерні гральні автомати та системи обробки даних,
призначені для громадського користування.
ДНАОП 0.00-1.31-99 складається з таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Вимоги до виробничих приміщень.
3. Вимоги до обладнання.
4. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих
місць.
5. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремо-
нту та налагодження ЕОМ.
6. Режими праці та відпочинку.
7. Вимоги до виробничого персоналу.
8. Обов’язки, права та відповідальність за порушення Правил.
У вимогах до виробничого персоналу вказується, що всі пра-
цівники, які виконують роботи, пов’язані з експлуатацією, обслу-
говуванням, налагодженням і ремонтом ЕОМ, підлягають
обов’язковому медичниму огляду: попередньому під час оформ-
лення на роботу та періодичному - протягом трудової діяльності.
Порядок, періодичність і медичні протипоказання таких оглядів
визначені Положенням про медичний огляд працівників певних
категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 31.03.94 № 45 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Згідно з цим
наказом, посадові особи та спеціалісти, інші працівники підпри-
ємств, які організовують та виконують роботи, пов’язані з екс-
плуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням і
ремонтом ПК, проходять підготовку (підвищення кваліфікації),
перевірку знань з охорони праці, питань пожежної безпеки, а та-
кож інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням
про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом
Держнаглядохороипраці 17.02.99 № 27, типовим положенням про
спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань із питань
до одного. Добра психологічна сумісність індивідумів у колекти-
ві досягається, як правило, в тому випадку, коли рівень психомо-
торної та розумової діяльності в них достатньо великий і рівно-
значний. Задовільна психологічна сумісність є також при суміс-
ній діяльності осіб, які мають високу швидкість думки та слабке
моторне реагування, з особами, які мають лише швидке моторне
реагування.
Для формування емоційної стійкості в колективі при розподілі
функціональних обов’язків між операторами за ступенем відпові-
дальності потрібно призначати на відповідальніші посади тих опе-
раторів, які мають вищу емоційну стійкість. Доцільно у складі гру-
пи мати декілька операторів із високою емоційною стійкістю, які
могли б при виникненні стресової ситуації і психологічної нестій-
кості частини операторів зберігати здатність до правильного при-
йняття рішення та оперативного втручання. Правильне та розумне
виконання вимог щодо професійного добору дозволяє відібрати та
навчити спеціалістів, які спроможні забезпечити найвищу праце-
здатність і необхідну надійність роботи.
2. Стан і проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу
Проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу досліджу-
ються вже давно. В цьому напрямку вже досягнуті деякі резуль-
тати, що беззупинно втілюються в новіші технології щодо проек-
тування, виготовлення комп’ютерних систем і мереж. Розглянемо
як прикладу стан проблеми комп’ютерної безпеки в провідних
країнах світу.
2.1. Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в
країнах світу
Швеція. Швеція є законодатилькою в області створення ста-
ндартів, що регламентують роботу з персональними комп’ю-
терами. У першій половині 80-х років там почалися серйозні дис-
кусії на рахунок умов роботи з дисплеями. Розглядалися не тіль-
ки питання монотонності й напруженості роботи, але и проблеми
візуальної ергономіки та електромагнітних випромінювань. В
цьому напрямку появився один із перших стандартів Національ-
ної Ради по техніці безпеки та гігієни праці – MPR, який визначав
вимоги до дисплеїв, тобто допустимі параметри для безпечної їх
експлуатації. Методика MPR включає в себе перевірку двох типів
43
50
характеристик дисплеїв: візуальних ергономічних (колір, яркість,
чіткість, нелінійність, неортогональність, коефіцієнт відображен-
ня, тремтіння зображення, розрахункова частота мерехтінь) і емі-
сійних (рентгенівського випромінювання, електростатичний по-
тенціал, напруженість змінного магнітного поля в діапазонах 5
Гц – 2 кГц і 2 – 400 кГц, густину магнітного потоку в таких самих
діапазонах).
Жорсткіші вимоги до якості дисплеїв ставлять стандарти
Шведської конфедерації профсоюзів ТСО 92 і ТСО 95. ТСО 95
регламентує не тільки характеристики дисплея, але й процес ви-
робництва (обмежує викиди шкідливих хімічних і ядовитих речо-
вин у навколишнє середовище), умови праці. До складу ТСО
входить стандарт NUTEK, який стосується економного спожи-
вання електроенергії. На наведені стандарти опираються практи-
чно всі провідні фірми-виробники моніторів.
США. США – один із самих найбільш учасників в галузі
комп’ютерної ергономіки. Американські спеціалісти проводять
широкомаштабні дослідження з метою досконалого вивчення пи-
тання охорони праці. Відповідальні організації національних ста-
ндартів (IEEE, NEMA), в 1992 році узгодили свої стандарти з кра-
їнами Європи.
В 1993 році найбільші компанії по виробництву комп’ютерів
– “Apple Computer”, “Compaq Computer”, “IBM Corporation” – ви-
ділили 2,5 млн. дол. на створення при університеті Джона Хоп-
кинса Центра по вивченню відеотерміналів та їх впливу на здо-
ров’я.
Німеччина і Австрія. Вчені Гамбурзького університету при
пошуку способів оцінки психологічних навантажень запропону-
вали, що вони можуть бути кількісно описані характеристиками
руху очей. Висновок для цього був зроблений із таких міркувань.
Процес сканування поглядом зображень на екрані монітора і точ-
ка фіксації очей на деякому елементі визначається сутністю,
складом і динамікою процесів, що підлягають управлінню, а та-
кож пристроєм периферійного бачення й апріорним знанням ві-
зуального виду структури, яка відображається на екрані.
В університеті була розроблена експериментальна установка,
яка дозволяла одночасно реєструвати положення очей і голови.
На основі цих даних можна вирахувати положення погляду на
екрані. Аналіз руху очей показав наявність деякої залежності між
2.3. Вітчизняні нормативні документи щодо охорони праці
користувачів ВДТ
Основоположним законодавчим документом в галузі охорони
праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширю-
ється на всі підприємства, установи і організації незалежно від
форм власності та видів діяльності, на всіх громадян, які працю-
ють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей Закон
визначає основні положення щодо реалізації конституційного
права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудо-
вої реальності, регулює за участю відповідних державних органів
відносини між власниками підприємства, установи чи організації
або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний
порядок організації охорони праці в Україні.
Основним нормативним документом щодо забезпечення охо-
рони праці користувачів ВДТ є ДНАОП 0,00-1.31-99 “Правила
охорони праці під час експлуатації слсктронно-обчислювальних
машин”. Дані Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-
гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів елек-
тронно-обчислювальних машин і персональних комп’ютерів і пра-
цівників, що виконують обслуговування, ремонт, налагодження
ПК та роботи із застосуванням ПК, відповідно до сучасного стану
техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт
з експлуатації ПК і з урахуванням положень міжнародних норма-
тивно-правових актів з цих питань.
ДНАОП 0.00-1.31-99 поширюється на всі підприємства, уста-
нови, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче, незале-
жно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та
на фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та засто-
сування ПК, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, облад-
нані ПК, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження
ПК. Вимоги ДНАОП 0.00-1.31-99 не поширюються на:
- комп’ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майс-
терні професійно-технічних закладів освіти;
- робочі місця операторів ПК, що використовуються у сфері
управління та експлуатації атомних електростанцій;
- робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних за-
собів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ у системах обробки даних на борту
44
49
винні містити хлоридів і бромідів та підлягати вторинній неток-
сичній переробці.
Розробкою загальних єдиних нормативних документів для
користувачів ВДТ займаються кілька міжнародних організацій:
• International Organization for Standardization (ISO) - міжнаро-
дна організація з стандартизації;
• The ergonomics committee in ISO (TC 159) – комітет з ерго-
номіки міжнародної організації з стандартизації;
• European Standardization Organization (CEN) – європейська
організація зі стандартизації.
Серед низки розроблених нормативних документів щодо викори-
стання ВДТ найбільш часто використовуються такі стандарти:
– BS 7179 та ISO 9241-3 (більш сучасніший), які регламенту-
ють ергономічні вимоги стосовно умов праці та охорони здоров’я
користувачів;
– ISO 9001, який визначає якість і рівень виробництва апаратури;
– ISO DIN 9995, який встановлює принципи розміщення еле-
ментів клавіатури для роботи з текстом в офісних системах;
– ІЕС 950, який визначає норми безпеки електротехнічного
обладнання.
На сьогодні найбільш новим нормативним документом, що
регламентує роботу користувачів ВДТ, є ISO 9241, який склада-
ється з таких частин:
- загальний вступ;
- інструкції по експлуатації;
- вимоги для представлення даних;
- вимоги до клавіатури;
- вимоги до розміщення обладнання на робочому місці;
- вимоги до навколишнього середовища;
- вимоги до відблиску екрана;
- вимоги до кольорового зображення;
- вимоги до неклавіатурних пристроїв введення;
- принципи організації діалогу;
- порадник з використання ВДТ;
- вимоги до подання інформації;
- порадник для користувача;
- діалогове меню;
- діалогові команди;
- управління діалогом;
- форма наповнення діалогів.
загальним розподілом тривалості фіксації і динамікою процесів,
котрі спостерігалися на екрані.
Німецькими і австрійськими спеціалістами проводились та-
кож дослідження, пов’язані з впливом роботи дисплеїв на зір лю-
дини протягом шести років.
Китай. Одним із найважливіших напрямів дослідження в Ки-
таї є розробка національних ергономічних стандартів і посібників
по конструюванню й застосуванню комп’ютерів. В 1980 році
створено Китайський комітет з ергономічної стандартизації. З
того часу було розроблено і впроваджено більше 20 національних
ергономічних стандартів.
В останні роки створено декілька ергономічних програм на-
вчання для популяризації знань і підвищення кваліфікації опера-
торів і менеджерів, що працюють за комп’ютером. Ці програми
навчання включають у себе курси з промислової психології, ста-
ндартизації комп’ютерів, інформаційних системах керування і
програмування. Були досліджені психологічні ефекти дії
комп’ютерів __________на користувачів. Розглядалося співвідношення нава-
нтаження при виконанні робіт різної складності, кількості за-
вдань, вимог, стилю поведінки, типу взаємин між людьми, з од-
ного боку, та результуючих психосоматичних реакцій, візуальної
і фізичної втоми – з іншого. На основі отриманих результатів був
розроблений ряд систем гігієнічної, захисної, медицинської, про-
філактичної підтримки джерел випромінювань.
Англія. Ергономічні служби в Англії в рамках програми
„Здоров’я і безпека на робочому місці” здійснюють перевірку на
місці комп’ютерного обладнання професійним ергономістом. Пе-
ревірка включає:
- ергономічну оцінку екранів дисплеїв і робочого середовища;
- інструктаж по законодавству про захист здоров’я і безпеки
роботи на комп’ютері;
- визначення виду навчання, відомості про організацію і не-
обхідні заходи захисту здоров’я.
Програма „Здоров’я і безпека на робочому місці” звертає увагу
всіх працюючих на комп’ютерах на необхідність передбачати захи-
сні заходи з охорони здоров’я на робочому місці. Програми відео-
навчання для керівників включають у себе практичні відомості з
нових розробок щодо організації, дизайну й оснащення робочих
місць, приміщень, включаючи і комп’ютерне забезпечення.
48 45
Росія. Довший час у Росії не існувало стандартів, які відповіда-
ють загальноприйнятим європейським і світовим, які б регламен-
тували роботу з ПК. Але з 1997 року набув чинності нормативний
документ „Відеодисплейні термінали і персональні обчислюваль-
ні машини. Гігієнічні вимоги до відеодисплейним терміналам і
ПК й організація роботи”, який нормує характеристики випромі-
нювання моніторів і ПК. Рівень цих випромінювань приведений у
відповідність із MPR II. Також просунулося й розв’язання про-
блеми комп’ютерної безпеки.
У Центрі електромагнітної безпеки розробляються засоби за-
хисту від електромагнітного випромінення, проводиться дослі-
дження функціонального стану оператора ЕОМ, аналізуються
рівні випромінювань різних моделей моніторів. Спеціалісти
Центру на замовлення організацій вимірюють і складають карти
електромагнітних полів у приміщеннях, дають рекомендації на
рахунок оптимального розташування робочих місць і режиму ро-
боти з комп’ютером. Роботи по дослідженню характеристик за-
хисних фільтрів здійснюються і в Інституті мікрохірургії ока.
На сьогодні, в Росії та й на Україні велика увага приділяється
дослідженню торсійних полів. Для дослідження впливу торсійно-
го поля на фізіологічні реакції людини перші дослідити проводи-
лися на тваринах. Основними тестами для дослідження стану
тварин є їх витривалість і середня тривалість життя.
У результаті, дослідження показали, що праве тросійне поле
викликає відповідну реакцію теплокровних і його можна застосо-
вувати для поліпшення стану ослаблених організмів, з одного
боку, та погіршення працездатності, підвищення головної болі
для здорових організмів – з іншого.
2.2. Сучасний стан міжнародного досвіду стосовно розроб-
ки нормативних документів для користувачів ВДТ
Питаннями охорони праці в міжнародному масштабі та роз-
робкою конвенцій, рекомендацій із різних соціально-правових
проблем займається Міжнародна Організація праці (МОП). За
роки діяльності МОП підхід до проблеми охорони праці, який
базувався на першочерговій увазі до випадків найбільш серйоз-
них порушень у галузях із найвищим рівнем травматизму та за-
хворюваності, значно розширився й переріс у всеосяжну систему,
метою якої є досягнення найвищого рівня безпеки та гігієни праці
в усіх галузях і професіях. Усе вищесказане повною мірою стосу-
ється користувачів комп’ютерів, з огляду на значне зростання цієї
професії у всьому світі.
У результаті проведеної роботи шведськими вченими був роз-
роблений стандарт MPRII 1990, який вважається базовим. Методи-
ка MPRIІ спрямована, в основному, на перевірку двох характерис-
тик відеотерміналів: візуальних ергономічних (яскравість__________, неліній-
ність, чіткість, колір, коефіцієнт відбиття, неортогональність) та
емісійних (потужність дози рентгенівського випромінювання, на-
пруженість електромагнітного поля за електричною та магнітною
складовою в різних діапазонах частот, електростатичний потенці-
ал). Пізніше з’явились стандарти Шведської конфедерації проф-
спілок ТСО 92 та ТСО 95 з ще більш жорсткішими вимогами сто-
совно характеристик відеотерміналів, зокрема неіонізуючого елек-
тромагнітного випромінювання (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Допустимі рівні випромінювання моніторів комп’ютерів
Види полів ТСО MPRII Нормативи Росії
Електричне
поле ± 500 ± 500
1500-2000 В/м,
на робочому
місці
Змінне електри-
чне поле
5 Гц – 2 кГц
2 – 400 кГц
10 В/м на від-
стані 0,3 від
центра екрана
1 В/м – 0,5 м
навкруги моні-
тору
25 В/м на від-
стані 0,3 від
центра екрана
2,5 В/м – 0,5 м
навкруг моні-
тора
500 В/м,
50 В/м на робо-
чому місці
Змінне магнітне
поле
5 Гц – 2 кГц
2 – 400 кГц
250 нТл,
200 мА/м,
25 нТл,
20 мА/м на
відстані 0,3 від
центру екрана
і 0,5 м навкруг
монітора
250 нТл,
200 мА/м,
25 нТл,
20 мА/м на
відстані 0,5 м
навкруги моні-
тора
1,4 кА/м, 5000
мА/м на робо-
чому місці
Окрім того, ТСО 95, ТСО 99 і ТСО 2003 регламентують хара-
ктеристики ВДТ щодо енергозбереження та містить екологічні
вимоги, у відповідності з якими в конструкціях пристроїв не по-
винні міститись галогенні пластмаси, фреони, що пов’язано з
охороною озонового шару планети. Пакувальні матеріали не по-
46 47__
|
| |
| |
|
|
|
